Агроекологічні основи оптимізації формування агрофітоценозів сільськогосподарських культур у Центральному Лісостепу України

Автор(и)

  • О. В. Балагура Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України
  • В. М. Балан Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України
  • С. М. Тимошенко Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України
  • М. П. Волоха Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України

DOI:

https://doi.org/10.47414/be.2.2020.224989

Ключові слова:

агрофітоценоз, сівозміна, гідротермічний коефіцієнт, добрива, зернові, коренеплідні сільськогосподарські культури, багаторічні трави, енергетичні витрати

Анотація

Мета. Виявити особливості росту й розвитку рослин сільськогосподарських культур в онтогенезі залежно від погодних умов вегетаційного періоду та норм добрив і встановити певні теоретичні залежності.

Методи. Лабораторно-польовий, статистичний.

Результати. Комплексну систему спостережень і оцінку посівів сільськогосподарських культур проведено впродовж 2008–2017 рр. у сівозміні в господарствах Тетіївського району Київської області та в ДП ДГ «Шевченківське» ІБКіЦБ НААН України. Продуктивність культур сівозміни є функцією складної взаємодії погодних (ГТК) та агротехнічних (добрива) факторів. Встановлено, що потенційна продуктивність культур сівозміни на 8–47% залежить від погодних умов вегетаційного періоду. Найбільш сприятливі погодні умови (ГТК) були у 2008 (1,1), 2010 (1,2), 2012 (1,2) 2014 (1,8). Результати досліджень засвідчили також наявність тісної залежності між урожайністю культур сівозміни та фактором удобрення. В середньому за роки досліджень максимальна врожайність основної продукції одержана за сумісного використання мінеральних та органічних добрив: буряків цукрових 40,91–43,21 т/га, кормових — 69,3–69,5 т/га, кукурудзи на зерно — 5,90–6,03 т/га, на силос — 60,0–62,3 т/га.

Висновки. Для створення високопродуктивних агрофітоценозів сільськогосподарських культур необхідно вийти на параметри оптимальної густоти, яка сприяє максимальній біологічній продуктивності рослин у системі «гідротермічні умови-рослини-елементи технології».

Посилання

Балагура О. В. Моніторинг: бурякове поле Тетіївщини. Цукрові буряки. 2011. № 4. С. 4–6.

Балагура О. В. Реалізація селекційного потенціалу цукрових буряків у Правобережній частині Центрального Лісостепу України. Агробіологія: зб. наук. праць. м. Біла Церква: БНАУ. 2013. вип. 10. С. 94–96.

Балагура О. В., Тимошенко С. М., Гапоненко Г. Д. ДП Дослідне господарство «Шевченківське»: історія успішної діяльності. Буряківництво і біоенергетика в Україні [монографія]. Київ: ІБКіЦБ. 2017. С. 246–249.

Балагура O. В., Балан В. M., Волоха M. P. Прискорене розмноження сортів і гібридів буряків кормових. Наукові доповіді НУБіП України. 2019. № 5. С. 4–6.

Байда М. П. Продуктивність агрофітоценозів буряків цукрових залежно від сорту, генотипу та вихідної густоти стояння рослин. Біоенергетика. 2019. № 2(14). С. 36–38.

Вахній С. П. Агробіологічні основи оптимізації агрофітоценозів сільськогосподарських культур у Центральному Лісостепу України. автореф. дис. д-ра с.-г. наук. Київ. 2011. 40 с.

Патент на корисну модель № 138627 Україна, МПК А01С 7/00 А01Н 1/04 (2006.01). Спосіб прискореного розмноження чоловічо-стерильних (ЧС) гібридів буряків цукрових (висадкова модель). Балан В. М., Доронін В. А., Балагура О. В., Волоха М. П; заявник та власник Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН № u 2019 04442; заявлено 24.04 2019; опубліковано 10.12.2019; Бюл. № 23.

Тимошенко С. М., Земляна І. Ф., Сташенко П. П. та ін. Науково-виробнича діяльність, результати роботи, люди. Буряківництво і біоенергетика в Україні [монографія]. Київ: ІБКіЦБ. 2017. С. 232–238.

Цвей Я. П., Петрова О. Т., Воронюк Н. М. Продуктивність пшениці озимої залежно від системи удобрення в Лісостепу. Зб. наук. праць ННЦ «Інститут землеробства УААН». 2009. вип. 4. С. 96–100.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-03-01

Номер

Розділ

Статті