Врожайність цукрового буряка у беззмінному посіві та у сівозміні
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.2.2020.225004Ключові слова:
беззмінний посів, сівозміна, цукровий буряк, вихід цукру, погодні умовиАнотація
Мета. Визначити вплив довготривалої дії комплексу факторів (антропогенних, природних) на продуктивність буряка цукрового за значний період часу та рівень розмноження шкідників. Вивчення короткоротаційних сівозмін.
Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.
Результати. Нерівномірний розподіл опадів впродовж вегетації цукрового буряка по-різному вплинув на ефективність систем удобрення і, як наслідок, на ріст, розвиток рослин та величину врожайності коренеплодів. Урожайність буряка цукрового за беззмінного посіву в середньому по п’ятирічках була динамічною, проте найвища його продуктивність, незалежно від системи удобрення, була в перші роки досліджень — 29,7–39,1 т/га (середнє за 1978–1982 рр.), подальше вирощування в монокультурі вело до її зниження. Найвищим вихід цукру з одного гектара також відмічався в першу п’ятирічку, та становив, відповідно до варіантів удобрення — 4,67–6,22 т/га. Найнижчий — у 1988–1992 та 1998–2002 роках — 2,71–4,42 т/га та 2,23–4,53 т/га, відповідно. На рівень врожаю буряка цукрового в сівозміні мали вплив як попередник, так і передпопередник. В середньому за роки досліджень коротко ротаційних сівозмін (2011–2019 рр.), найвища врожайність — 43,0 т/га, була отримана у трипільній сівозміні пшениця озима — ячмінь ярий — буряк цукровий, найменша — 41,8 т/га у сівозміні соняшник — пшениця озима — буряк цукровий, дещо вищий у чотирьохпільній сівозміні соя — пшениця озима — буряк цукровий — кукурудза — 42,3 т/га. Вихід цукру за беззмінного посіву, в середньому за період досліджень, становив 3,5–5,1 т/га, тоді як у сівозміні — 7,7–8,3 т/га. За результатами обстеження посівів у фазу сім’ядольних листків було встановлено, що в беззмінному посіві щільність звичайного бурякового довгоносика (Bothynoderes punctiventris Germ) досить висока — 8,8 екз./м2 (середнє за 2006–2008 рр.) і перевищує ЕПШ (0,2–0,3 екз/м2) у кілька разів. За такої щільності шкодочинність на сходах рослин була значною.
Висновки. На врожайність буряка цукрового впливають як природні фактори, так і антропогенні. З антропогенних, окрім удобрення, велике значення має дотримання науково-обгрунтованої сівозміни. Тривалі стаціонарні дослідження показали, що вирощування буряка цукрового у монокультурі веде до поступового та стабільного зниження врожайності, а відповідно й виходу цукру з гектару. Застосування мінеральних та органічних добрив сприяють підвищенню врожайності, але не істотно. На врожайність буряка в сівозміні окрім погодних умов впливає попередник та передпопередник. У сівозмінах, що вивчались, найменший урожай було отримано в сівозміні, де передпопередником буряка був соняшник, найбільший — бобові культури. Дотримання сівозміни позначається на фітосанітарному стані посіву — при монокультурі щільність звичайного бурякового довгоносика значно перевищує ЕПШ, що веде до додаткових витрат.
Посилання
Фурдичко О. І. Екологічні основи збалансованого розвитку агросфери в контексті європейської інтеграції України: монографія. Київ: ДІА, 2012. 112с.
Сівозміни у землеробстві України. За ред. В. Ф. Сайка, П. І. Бойка. К.: «Аграрна наука». 2002. 146 с.
Браженко І. П., Гангур В. В., Крамаренко І. В., Лень О. І., Удовенко К. П. Польові сівозміни з короткою ротацією в східному Лісостепу. Вісник ПДАА. 2008. № 3. С. 25–30.
Дъяков В. Н. Стоит ли возделывать озимую рожь после озимой себя. Земледельческая газета. 1898. № 39. С. 839–843; № 40. С. 857–866.
Русинов В. І., Яблунівська М. П., Шевченко А. І. Урожайність провідних сільськогосподарських культур у сівозміні та за беззмінного їх вирощування. Наук.-техн. бюлетень Миронівського Ін-ту пшениці ім. В. М. Ремесла УААН. «Аграрна наука», 2006. Вип. 5. С. 220–226.
Gyorffy B. Berzsenyi Z, Lap D. Q. Effect of Crop Rotation and Fertilization on Maize and Wheat Yieldsand Yield Stability in a Long-term Experiment. European Journal of Agronomy. 2000. № 13. P. 225–244.
Merbach W., Deubel A. Long-term field experiments — museum relics or scientific challenge? Plant, Soil and Environment. 2008. № 5. P. 219–226.
Jenkinson D. S. The Rothamsted long-term experiments: are they still of use? Agronomy Journal. 1991. № 83(1). P. 2–10.
Ремесло В. М., Сухобрус С. В., Степаненко О. Я. Беззмінні культури. Селекція насінництва та агротехніка польових культур. К.: Урожай. 1968. С. 92–104.
Глущенко Л. Д., Кохан А. В., Гангур В. В., Олепир Р. В., Лень А. И. Влияние природных факторов на фитосанитарное состояние посевов озимой ржи и ее продуктивность. Весник Белорусской государственной сельскохозяйственной академии. 2018. № 4. С. 60–63.
Кохан А. В., Глущенко Л. Д., Олепір Р. В., Лень О. І., Самойленко О. А. Продуктивність різних сортів і гібридів кукурудзи за беззмінного їх вирощування. Вісник аграрної науки. 2019. № 10. С. 18–23.
Мартинюк А. Т., Господаренко Г. М., Новак Ю. В. Динаміка врожайності буряку цукрового в ланках польової сівозміни за тривалого застосування добрив. Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва, Ч. 1. 2019 р. Випуск 95. С. 128–138.
Господаренко Г. М. Система застосування добрив: Підручник. Київ: ТОВ «СІК ГРУП УКРАЇНА», 2018. 376 с.
Поспєлов С. В., Гангур В. В., Кучерявий С. О. Агрометеорологічні чинники у формуванні продуктивності буряка цукрового за його беззмінного вирощування. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2009. № 4. С. 71–77.
