Чи загрожують біоенергетичним культурам шкідники?
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.1.2018.229203Ключові слова:
біоенергетичні культури, фітофаги, чисельність, щільність популяції, шкідливістьАнотація
Мета. Визначити видовий склад фітофагів у посівах і посадках біоенергетичних культур і встановити їхню чисельність.
Методи. Польовий, аналітичний, статистичний.
Результати. У посадках міскантусу небезпечними для цієї культури є ґрунтові шкідники, такі як: личинки коваликів — дротяники, чорнишів — несправжні дротяники, травневого й червневого хрущів і хлібних жуків. Так само це стосується й посадок енергетичної верби. Крім шкідників, що мешкають у ґрунті, енергетичну вербу інтенсивно заселяють і фітофаги, які пошкоджують її наземну частину. Зокрема, листковий апарат цієї культури пошкоджує листоїд вербовий, попелиця вербова, міль горностаєва і клопи сліпняки. Посіви проса прутоподібного (світчграсу) заселяють такі наземні шкідники, як мухи злакові, цикадки смугаста і шестикрапкова, клопи сліпняки, блішки хлібні, п’явиця велика і попелиця злакова звичайна. На культурі сорго цукрового виявлено попелицю злакову звичайну, гусениць метелика стеблового кукурудзяного, цикадку шести крапкову і смугасту, клопів сліпняків і муху паросткову. Чисельність цих фітофагів у різних зонах була неоднаковою. Зокрема, попелицею злаковою звичайною в умовах ВПДСС було заселено 64,0% рослин з балом заселення 1,2; в умовах УЛДСС — 45,0 і 1,3, а в умовах БЦДСС — 52,0 і бал 1,3. Метеликом стебловим було пошкоджено 23,0–32,0% стебел з чисельністю гусениць 1–3 в одному стеблі; чисельність мухи паросткової становила 15 екз./100 помахів сачком, а клопів сліпняків — 16–17 екз./м2.
Висновки. Біоенергетичні культури такі як міскантус, енергетична верба, світчграс і сорго цукрове заселяють багато видів фітофагів, чисельність яких поки що знаходиться в межах економічних порогів їх шкідливості. Але з розширенням обсягів їх вирощування можливе наростання щільності популяції шкідливих комах і підвищення від них загрози рослинам.
Посилання
D. A. Landis, B. P. Werling. Arthropods and biofuel production systems in North America, J. Insect Science (2010), Volume 17, issue 3: 220–236.
Bradshaw, J D, Prasifka J R, Steffey K, L, Gray M E: First report of field populations of two potential aphid pests of the Bioenergy crop Miscanthus giganteus. J. Fl. Entomol (2010), 93:135–137.
Stefanovska, Т.R., Lews. E.E., 2011. Evaluation of potential risk for agricultural landscapes from second generation biofuel productions in Ukraine: the role of pests in edited by P. Ivanetta, Stefhen Hubbard., Alison Karley, B. Smith. Aspects of Applied Biology 109.pp. 165–169.
Саблук В. Т. Вербовий листоїд (Clytra laeviseula R.) небезпечний шкідник верби й тополі / В. Т. Саблук, Т. Р. Стефановська, М. М. Завада // Біоенергетика. — № 2 (4) –2014, -С. 34.
Кучеровська С. В. Ентомологічний комплекс проса лозоподібного (Panicum virgaum L.) / С. В. Кучеровська // Біоенергетика. — № 2 (4) –2014, -С.33.
Саблук В. Т. Контроль чисельності личинок хрущів у посадках енергетичної верби та міскантусу гігантського / В. Т. Саблук, О. М. Грищенко, Т. Р. Стефановська // Біоенергетика. — № 2 (4) –2014, -С. 31–32.
Енергетична верба: технологія вирощування та використання. [М. В. Роїк, В. М. Сінченко, Я. Д. Фучило та ін.]; під заг. ред. д. с.‑ г. н., В. М. Сінченка // -К., ІБКіЦБ, ФОП Корзун Д. Ю., 2015. —338 с.
Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур [В. П. Омелюта, І. В. Григорович, В. С. Чабан та ін.]; під ред. В. П. Омелюти // –К.: Урожай, 1986. —294 с.
