Ефективні способи захисту посадок верби енергетичної від бур’янів

Автор(и)

  • Я. П. Макух Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.47414/be.2.2018.229248

Ключові слова:

верба енергетична, бур’яни, гербіциди, мульча, система захисту, біомаса, біоенергетика

Анотація

Мета досліджень. Дослідити ефективні способи захисту посадок верби енергетичної від бур’янів та встановити енергетичну ефективність вирощування верби енергетичної за різних систем захисту.

Результати досліджень. Досліджено, що найбільшу масу у загальній масі бур’янів становили: лобода біла — 538 г/м2 або 15,3%, щириця звичайна — 463 г/м2 або 13,2%, просо півняче — 387 г/м2 або 10,9%, паслін чорний — 341 г/м2 або 9,7%, лобода гібридна — 311 г/м2 або 8,8%, та інші види. Використання для захисту посадок верби енергетичної гербіциду ґрунтової дії Стомп 330 к. е. у нормі витрати 5,0 л/га, забезпечило контролювання бур’янів в середньому на 71,2%. Величини приросту біомаси рослин культури на посадках варіанту з використанням гербіциду Стомп 330 к. е. за перший рік проведення апробації становила в середньому 2,90 т/га. Встановлено, що застосування для захисту молодих посадок верби енергетичної від бур’янів шару мульчі товщиною 12–15 см із подрібненої соломи пшениці озимої забезпечує надійний контроль усіх видів бур’янів, у тому числі й багаторічних, на 99,4% та сприяє отриманню високих приростів біомаси у рослин культури.

Висновки. Результати проведених досліджень показують, що на посадках верби енергетичної без присутності бур’янів збір енергії сумарно за 3 роки був 412 ГДж/га, а коефіцієнт енергетичної ефективності — 8,24. В той же час посадки верби енергетичної без проведення заходів захисту від бур’янів в перший рік вегетації забезпечували утворення 214 ГДж/га за коефіцієнту енергетичної ефективності — 4,28.

Посилання

Мельничук М. Д., Дубровін В. О., Мироненко В. Г., Порліщук В. М., Кравчук В. І., Гринько П. В., Бурилко А. В. Комплексні енергоощадні системи виробництва і використання твердих та рідких біопалив в умовах АПК: Рекомендації для агропромислових підприємств України. К.: «Аграр Медіа Груп», 2011. 144 с.

Таран В. В., Магомедов А. Н., Пономаренко П. Л. Производство возобновляемых источников энергии в странах ЕС. Теория экономики и управления народным хозяйством: Вестник Института дружбы народов Кавказа. 2011. № 17. С. 117–127.

Экономические аспекты выращивания ивы, мискантуса и тритикале в энергетических целях (Польша). Экономика сельского хозяйства. Реферативный журнал. 2009. № 4. С. 858.

Walker, D. A., Appl J. Biofuels, facts, fantasy, and feasibility. Phycol. 2009. V.21. P. 509–517.

Chou C-H. Miscanthus plants used as an alternative biofuel material: the basic studies on ecology and molecular evolution. Renew Energy 2009; 34: 1908–12.

Трибель С. О., Сігарьова Д. Д., Секун М. П., Іващенко О. О. Методика випробування і застосування пестицидів. За ред. проф. С. О. Трибеля. К.: Світ. 2001. 448 с

Бурда Р. І., Власова Н. Л., Мироська Н. В., Ткач Є. Д. Наукові назви польових бур’янів: довідник. — К.: Інститут агроекології та біотехнології УААН, 2004. 95 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-16

Номер

Розділ

Статті