Вплив густоти і внесення мінеральних добрив на ріст і продуктивність плантацій енергетичної верби в умовах Прикарпаття

Автор(и)

  • Н. М. Лис Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, Ukraine
  • Я. Д. Фучило Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • Н. Л. Ткачук Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, Ukraine
  • Р. С. Іванюк Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.47414/be.2.2018.229250

Ключові слова:

енергетичні плантації, верба, висота, діаметр, урожайність сухої біомаси, вміст енергії

Анотація

Мета. Вивчення впливу агротехнічних заходів, застосованих під час створення енергетичних плантацій верби на їх ріст, розвиток, продуктивність енергетичної біомаси та вміст у ній енергії.

Методи. Польові, лабораторні, аналітичні, статистичні.

Результати. Встановлено, що за перший рік вегетації середня висота рослин верби становила 156–180 см. Найбільшим цей показник був у варіанті з максимальною площею живлення (густота садіння 12 тис. шт./га) і внесенням мінеральних добрив у нормі N80P300K300. Протягом другого року інтенсивність росту енергетичної верби суттєво зросла. Найбільшу висоту пагонів зафіксовано у варіанті з густотою садіння 12 тис. шт./га — 385,0 і 421,0 см. Діаметр центрального пагона тут становив від 27 до 31 мм. Внесення мінеральних добрив (N80P300K300) посприяло збільшенню товщини пагонів на 14,8% та їхньої висоти на 9,3%. Дослідження, проведені у 2018 році показали, що протягом третього вегетаційного періоду інтенсивність росту енергетичних плантацій верби у досліджуваних умовах суттєво зменшується.

Висновки. На дернових опідзолених середньо-суглинкових ґрунтах Прикарпаття у перші роки вирощування на інтенсивність росту плантацій енергетичної верби позитивно впливає збільшення площі живлення та внесення мінеральних добрив. За мінерального удобрення N80P300K300 та мінімальної густоти садіння живців (12,0 тис. шт./га), зафіксовано найбільші розміри дворічних пагонів: середня висота 421,0 см та середній діаметр 31 мм. Найвищу урожайність дворічної біомаси енергетичної верби (28,1 т/га зеленої та 15,9 т/га сухої біомаси) отримано за найбільшої густоти садіння (18 тис. шт./га) і внесення мінеральних добрив. У варіанті з висаджуванням 15 тис. шт./га урожай був меншим на 6,4%, а за густоти 12 тис. шт./га — на 18,1%. Внесення мінеральних добрив забезпечує збільшення врожаю на 6,5–12,3%, при цьому найбільшим позитивний вплив добрив виявився у насадженнях найменшої густоти. Максимальний вихід твердого біопалива (17,5 т/га) та енергії (279,8 ГДж/га) з дворічної плантації верби отримано у варіанті з найбільшими показниками урожайності біомаси (за густоти садіння 18,0 тис. шт./га та внесення мінеральних добрив). Вихід енергії тут був на 18,7% більшим у порівнянні з густотою садіння живців 12 тис. шт./га та на 6,7% більшим, ніж у варіанті з густотою 15 тис. шт./га.

Посилання

Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.

Енергетична верба: технологія вирощування та використання / [М. В. Роїк, В. М. Сінченко, Я. Д. Фучило, В. І. Пиркін та ін.]. — Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2015. 340 с.

Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь / [Я. Д. Фучило, В. М. Сінченко, О. М. Ганженко, М. Я. Гументик та ін.]. К.: Компринт, 2018. 137 с.

Фучило Я. Д., Сбитна М. В. Верби України: біологія, екологія, використання. К.: Компринт, 2017. 259 с.

Фучило Я. Д., Гнап І. В., Ганженко О. М. Ріст і продуктивність деяких сортів енергетичної верби іноземної селекції в умовах Волинського Опілля. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2018. Т 14. № 2. С. 230–239.

Чмерук Т. Тренди альтернативної енергетики України: від занепаду до прогресу. Дзеркало Тижня. Україна. 2018. 5 лютого. URL: https://dt.ua/energy_market/trendi-alternativnoyi-energetiki-ukrayini-vid-zanepadu-do-progresu‑268117_.html

Aylott, M.J., Casella, E, Tubby, I., Street, N.R., Smith, P., Taylor, G. (2008). Yield and spatial supply of bioenergy poplar and willow short-cutting cycle coppice in the UK. New Phytologist, 178, 358–370.

Caslin, B., Finnan, J., McCracken, A. et al. (2012). Willow Varietal Identification Guide. Carlow, Ireland: Teagasc & AFBI, 2012. 64 p.

Dimitriou, I. & Aronsson, P. (2005). Willows for energy and phytoremediation in Sweden. Swedish University of Agricultural Sciences, Uppsala, Sweden. 2005. 31. P. 47–50.

Karlen, D. L., Volk, T. A., Abrahamson, L.P., Buchholz T., Caputo J. & Eisenbies M. (2014). Development and Deployment of Willow Biomass Crops // Cellulosic Energy Cropping Systems. John Wiley & Sons, Ltd, 2014 DOI: 10.1002/9781118676332.ch12

Nissim, W. G., Pitre, F. E., Teodorescu & T. I., Labrecque M. (2013). Longterm biomass productivity of willow bioenergy plantations maintained in southern Quebec, Canada // Biomass and Bioenergy. Volume 56, September 2013, Pages 361–369 https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0961953413002778

Volk, T. A., Heavey, J. P. & Eisenbies, M. H. (2016). Advances in shrubwillow crops for bioenergy, renewable products, and environmental benefits. Food, Energy and Security, 5, 97–106.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-16

Номер

Розділ

Статті

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають