Продуктивність буряків цукрових за біологізації їх вирощування на слабокислих грунтах в умовах Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.1.2019.229277Ключові слова:
продуктивність, якість, біологізація, грунт, гідролітична кислотність, меліорантАнотація
На основі проведених досліджень в умовах Правобережного і Центрального Лісостепу України визначена позитивна дія дефекату на підвищення продуктивності сірого опідзоленого слабокислого ґрунту та чорнозему типового вилугуваного слабокислого за біологізації вирощування буряків цукрових. Найбільш дієвою на продуктивність досліджуваних ґрунтів визначено 1,5 норми СаСО3 за показником гідролітичної кислотності ґрунтів внесеної по фону органо-мінеральних добрив. При цьому врожайність буряків цукрових на сірому опідзоленому слабокислому ґрунті підвищилась до 52,7 т/га зі збором цукру 10,3 т/га, що у порівнянні до контрольного варіанту досліду є більшим на 28,9; 5,7т/га. Продуктивність цукрових буряків на чорноземі типовому вилугуваному слабокислому зросла до 67,7 т/га зі збором цукру 12,0 т/га, що у порівнянні до контрольного варіанту досліду є більшим на 23,5;4,5 т/га.
Посилання
Анисимова Т. Ю. Эффективность соломы и баланс питательных элементов в звене севооборота с люпином // Агрохимия. — М.: Наука, 2002.-№ 5. — С. 63.
Величко В. А., Кузьмич М. А., Брагина В. М. Использование дефеката в сельскохозяйственном производстве. // Химизация в сельском хозяйстве. — 1986. — № 6- С. 61–63.
Заришняк А. С., Цвей Я. П., Іваніна В. В. Оптимізація удобрення та родючість грунту в сівозмінах. — К. Аграрна наука, 2015. — 208 с.
Іваніна В. В. Біологізація удобрення культур у сівозмінах: монографія-К.: ЦП «Комприт», 2016–328 с.
Котвицький Б., Воєвода Г., Прохорук О. Ефективність різних рівнів вапнування у зерно-бурякових сівозмінах західного Лісостепу. Вапнування та відтворення родючості грунтів в сучасних господарсько-економічних умовах. — 2012. — С. 32–34.
Мазур Г. А., Медвідь Г. К., Сімачинський В. М. Підвищення родючості кислих грунтів. — К.: Урожай. — 1984. — 176 с.
Мязин Н. Г. Влияние применения удобрений и мелиорантов на показатели почвенного плодородия // Агрохимия. — 1997. — № 2. — С. 26–30.
Мязин Н. Г., Парахневич Т. И. Влияние систематического применения удобрений и мелиорантов на гумусное состояние чернозема выщелоченного // Агрохимия. — 2000. — № 9. — С. 11–17.
Польовий В. М., Лукащук Л. Я. Вплив вапнування й удобрення на врожайність сільськогосподарських культур в Західному Поліссі // Вісник національного університету водного господарства та природокористування. — 2012.-Вип.2 (58).-С.77–83.
Синченко В. Н. Формирование урожаев в зависимости от минерального питания // Сахарная свекла. — 2011- С. 20–23.
Сінченко В. М, Пиркін В. І. Управління процесами біоадаптивної технології виробництва цукрових буряків // Цукрові буряки.-2013.-№ 3(93)-С.6–13.
Сайко В. Ф. Хімічна меліорація грунтів // Вибрані наукові праці — К. Аграрна наука, 2011.-443 с.
Тараріко Ю. О. Застосування соломи на добриво у зерно-просапній сівозміні. // Землеробство. — 1994. — Вип.. 69. — С. 64–67.
Ткаченко М. А. Вплив повторного вапнування на вміст рухомого алюмінію у сірому лісовому ґрунті; // Вапнування та відтворення родючості ґрунту в сучасних господарських умовах. 2012. — С. 19–22.
Цвей Я. П., Недашківський О. І., Кісілєвська М. О. Родючість грунту у короткоротаційних сівозмінах Лісостепу // Вісник аграрної науки. — 2003. — № 10. С. 11–16.
Методика исследований по сахарной свекле. Киев: ВНИС. 292 с.
