Заселеність посівів буряків цукрових шкідливою ентомофауною та прогноз її шкідливості у новому сезоні
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.1.2019.229278Ключові слова:
буряки цукрові, інсектициди, обприскування рослин, обробка насіння, шкідлива ентомофаунаАнотація
Мета. Узагальнити і проаналізувати дані державних фітосанітарних інспекцій Департаменту фітосанітарної безпеки Держветфітослужби України щодо динаміки розвитку в Україні основних шкідників у посівах буряків цукрових за 2018 рік та надати прогноз їхньої появи та можливої шкідливості у поточному році.
Методи. Польовий, обліковий, аналітичний.
Результати. Встановлено, що посівам буряків цукрових у 2019 році можуть загрожувати довгоносики звичайний, сірий, та стеблоїд, блішки бурякові, крихітка бурякова, щитоноски, попелиця листкова бурякова, мухи бурякові мінувальні, та ін. За результатами осінніх обстежень полів встановлено, що звичайним буряковим довгоносиком було заселено 77% бурякових площ з середньою чисельністю 1,0 (жуків, лялечок), максимальною — 2–27 (Полтавська, Київська, Сумська, Чернігівська обл.) екз. на кв. м. Під час осінніх розкопок жуки у популяції складали 76%, лялечки 17%, личинки 7%. Щодо сірого довгоносика, то він найбільшої шкоди посівам буряків цукрових завдавав у Київській, Черкаській, Сумській, Полтавській та інших областях, де ним було заселено 22–100% бурякових площ за середньої чисельності 0,1–1,0, максимальної — 1,5–4,0 екз. на кв. м і пошкоджено 1–2, максимальної 3–5 відсотків рослин культури в слабкому ступені. Осінніми обстеженнями шкідника виявлено у всіх бурякосійних регіонах за середньої чисельності 0,6 екз. на кв. м., максимально в осередках було 0,7–4,0 екз. На кв. м. Також осінні обстеження показали значну чисельність бурякового довгоносика-стеблоїда (середня — 0,5, максимальна — 2,0 екз.) у господарствах Харківської і Полтавської областей. Зимуючий запас бурякових блішок становить 0,5–6,2 екз. на кв. м, що є в межах багаторічних показників. Щитоноски виявлені на 14–100 відсотках обстежених площ з середньою чисельністю 0,2–0,6 екз. на кв. м., що нижче за багаторічні показники. В більшості областей переважала лободова щитоноска (23–100%). У середньому співвідношення складало 55% лободової і 45% бурякової щитоносок. Зимуючий запас бурякової крихітки був дещо нижчий від минулорічних показників і становив в середньому 8–14, максимально у Вінницькій, Рівненській, Хмельницькій областях — 20–42, у вогнищах Вінницької області — 80–110 екз. на кв. м. Осінніми обстеженнями рослин-господарів (бруслина, калина, жасмин) виявлено 9–30, максимально — 125 зимуючих яєць попелиці листкової на 1 погонний метр гілки. Зимуючий запас мінуючих мух становить 0,2–1,0, подекуди у Хмельницькій, Львівській і Тернопільській областях — 2–4 пупаріїв на 1 кв. м, що на рівні минулорічних показників.
Висновки. Зимуючий запас більшості видів шкідливих для буряків цукрових комах перевищує загальноприйняті економічні пороги шкідливості (ЕПШ). Своєчасно проведений прогноз розвитку та розмноження шкідників буряків цукрових та застосування комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, біологічних та хімічних заходів контролю їхньої чисельності створить умови для збереження врожаю коренеплодів та покращення якості продукції й зменшить необґрунтоване забруднення навколишнього середовища хімічними речовинами.
Посилання
Васильев В. П. Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. 2-е изд., пер. и доп. Киев: Урожай, 1987. 1989 c.
Федоренко В. П. Ентомокомплекс на цукрових буряках Київ: Аграрна наука, 1998. 463 с.
Чайка В. М. Екологічне обґрунтування прогнозу розповсюдження основних шкідників польових культур в агроценозах України: Дис. доктора с.-г. наук: 03.00.16. Київ. 2004. 373 с.
Саблук В. Т. Шкідники сходів цукрових буряків. Київ: Світ, 2002. 182 с.
Медведев С. И. Основные закономерности формирования энтомофауны Украины под влиянием деятельности. Труды XIII Международного энтомологического конгресса. Киев: 1971. С. 526–528.
Саблук В. Т., Грищенко О. М., Смірних В. М. Саморегуляція населення комах в агроценозі буряків цукрових — проблема і шляхи її вирішення. Цукрові буряки. 2017. № 3 (115). С. 18–21.
Шварц С. С. Экологические закономерности эволюции: монография. Москва: Наука, 1980. 277 с.
Ворожо С.П., Грищенко О. М. Шкідлива ентомофауна агроценозу буряків цукрових. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. праць. К.: ФОП Корзун Д. Ю., 2017. Вип. 25. С. 108–114.
Саблук В.Т., Грищенко О. М., Смірних В. М., Суслик Л. О. Попередження масового розмноження фітофагів у полях бурякової сівозміни. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. праць. К.: ФОП Корзун Д. Ю., 2016. Вип. 24. С. 112–121.
Грищенко О. М. Поширення та шкідливість бурякових довгоносиків. Цукрові буряки. 2010. № 4 (76). С. 15–17.
Саблук В.Т., Грищенко О. М., Смірних В. М. Збереження корисної ентомофауни за оптимізації використання інсектицидів. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків: зб. наук. праць. К.: ФОП Корзун Д. Ю., 2018. Вип. 26. С. 35–41.
Саблук В. Т., Грищенко О. М. Методи виявлення і обліку шкідників та пошкодженості ними рослин цукрових буряків. Методики проведення досліджень у буряківництві / за ред. М. В. Роїка та Н. Г. Гізбулліна. Київ: ФОП Корзун Д. Ю., 2014. С. 102–125.
Саблук В. Т., Грищенко О. М., Запольська Н. М. та ін. Методика досліджень з ентомології і фітопатології у посівах цукрових буряків / за ред. В. Т. Саблука. Київ: ФОП Корзун Д. Ю., 2013. 52 с.
Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Юнівест Медіа, 2016. 1024 с.