Структура продуктивності енергетичної верби залежно від технології її вирощування

Анотація

Мета. Визначити структуру енергетичної біомаси сортів верби прутовидної «Тернопільська» і «Тора» залежно від технології їх вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України.

Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Дослідні енергетичні плантації були створені однорічними живцями клонів «Тора» і «Тернопільська», що висаджені спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та міжряддями 1,5 м і 2,5 м. Було використано три варіанти густоти садіння живців: 12, 15 і 18 тис. шт./га. Ґрунт — чорнозем вилугуваний крупно-пилуватий, свіжий. Досліджувані характеристики рослин (висоту, діаметр пагонів, масу рослин та їх окремих органів) встановлювали відповідно до загальноприйнятих у рослинництві методик.

Результати. На кінець першого вегетаційного періоду приживлюваність живців сорту «Тора» становила від 88 до 93%, а «Тернопільська» — 89 до 95%. Середня кількість пагонів у кущі верби сорту «Тора» коливалася в межах від 2,2 до 2,3 шт. на кущ, в сорту «Тернопільська» — від 4,1 до 5,0 шт. на кущ. Цей показник практично не змінювався протягом періоду досліджень і на нього не мали суттєвого впливу ані густота насаджень, ані схема садіння. Середня висота рослин протягом перших трьох років у всіх варіантах дослідів була більшою в рослин сорту «Тора». Зокрема, після третього року вона змінювалась від 524 до 604 см, проти 414–557 см у сорту «Тернопільська». В обох сортів більші висоти спостерігалися за використання міжрядь 1,5 м. Урожайність трирічної сухої біомаси при цьому в сорту «Тора» становила від 25,1 до 34,7 т/га, а у сорту «Тернопільська» — від 16,0 до 27,9 т/га, або в середньому за рік відповідно: 8,4–11,6 та 5,3–9,3 т/га. На вміст сухої речовини в біомасі верби певний вплив має структура біомаси, зокрема — частка в ній гілок другого порядку. Відсоток гілок у біомасі сорту «Тора» змінюється, залежно від варіанту досліду, від 13,7 до 28,0%, а у сорту «Тернопільська» — від 15,3 до 17,2%. Також вміст сухої речовини знижується зі зменшенням густоти садіння. Максимальну кількість енергії з 1 га (до 631,9 ГДж/га за перших три роки) було отримано від сорту «Тора», у варіанті з використанням схеми садіння живців 0,75 х 1,50 х 0,75 м та густоти садіння 15 тис. живців на 1 га.

Висновки. На вилугуваних чорноземах Правобережного Лісостепу України із двох досліджуваних сортів верби прутовидної вищими показниками росту і продуктивності відзначається сорт «Тора». Після третього року вирощування середня висота рослин у її дослідних варіантах змінювалась від 524 до 604 см, а у сорту «Тернопільська» — від 414 до 557 см. Урожайність трирічної сухої біомаси при цьому в сорта «Тора» становила від 25,1 до 34,7 т/га, а у сорта «Тернопільська» — від 16,0 до 27,9 т/га, що в середньому за рік становить, відповідно, 8,4–11,6 та 5,3–9,3 т/га.  Максимальну кількість енергії з 1 га (до 631,9 ГДж/га за перші три роки) можна отримати за використання сорту «Тора», схеми садіння живців 0,75 х 1,50 х 0,75 м та густоти садіння 15 тис. живців на 1 га. Зі зменшенням густоти садіння в біомасі рослин верби зростає вологість біомаси та відсоток гілок, що негативно позначається на вмісті сухої речовини та енергії.