Структура продуктивності енергетичної верби залежно від технології її вирощування

Автор(и)

  • В. М. Сінченко Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • Я. Д. Фучило Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • О. М. Ганженко Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • Г. А. Мельничук Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.47414/be.2.2019.229307

Ключові слова:

Salix L., енергетичні плантації, сорт «Тора», сорт «Тернопільська», схема садіння живців, густота плантацій, ріст, продуктивність і структура біомаси, вміст енергії

Анотація

Мета. Визначити структуру енергетичної біомаси сортів верби прутовидної «Тернопільська» і «Тора» залежно від технології їх вирощування в умовах Правобережного Лісостепу України.

Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Дослідні енергетичні плантації були створені однорічними живцями клонів «Тора» і «Тернопільська», що висаджені спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та міжряддями 1,5 м і 2,5 м. Було використано три варіанти густоти садіння живців: 12, 15 і 18 тис. шт./га. Ґрунт — чорнозем вилугуваний крупно-пилуватий, свіжий. Досліджувані характеристики рослин (висоту, діаметр пагонів, масу рослин та їх окремих органів) встановлювали відповідно до загальноприйнятих у рослинництві методик.

Результати. На кінець першого вегетаційного періоду приживлюваність живців сорту «Тора» становила від 88 до 93%, а «Тернопільська» — 89 до 95%. Середня кількість пагонів у кущі верби сорту «Тора» коливалася в межах від 2,2 до 2,3 шт. на кущ, в сорту «Тернопільська» — від 4,1 до 5,0 шт. на кущ. Цей показник практично не змінювався протягом періоду досліджень і на нього не мали суттєвого впливу ані густота насаджень, ані схема садіння. Середня висота рослин протягом перших трьох років у всіх варіантах дослідів була більшою в рослин сорту «Тора». Зокрема, після третього року вона змінювалась від 524 до 604 см, проти 414–557 см у сорту «Тернопільська». В обох сортів більші висоти спостерігалися за використання міжрядь 1,5 м. Урожайність трирічної сухої біомаси при цьому в сорту «Тора» становила від 25,1 до 34,7 т/га, а у сорту «Тернопільська» — від 16,0 до 27,9 т/га, або в середньому за рік відповідно: 8,4–11,6 та 5,3–9,3 т/га. На вміст сухої речовини в біомасі верби певний вплив має структура біомаси, зокрема — частка в ній гілок другого порядку. Відсоток гілок у біомасі сорту «Тора» змінюється, залежно від варіанту досліду, від 13,7 до 28,0%, а у сорту «Тернопільська» — від 15,3 до 17,2%. Також вміст сухої речовини знижується зі зменшенням густоти садіння. Максимальну кількість енергії з 1 га (до 631,9 ГДж/га за перших три роки) було отримано від сорту «Тора», у варіанті з використанням схеми садіння живців 0,75 х 1,50 х 0,75 м та густоти садіння 15 тис. живців на 1 га.

Висновки. На вилугуваних чорноземах Правобережного Лісостепу України із двох досліджуваних сортів верби прутовидної вищими показниками росту і продуктивності відзначається сорт «Тора». Після третього року вирощування середня висота рослин у її дослідних варіантах змінювалась від 524 до 604 см, а у сорту «Тернопільська» — від 414 до 557 см. Урожайність трирічної сухої біомаси при цьому в сорта «Тора» становила від 25,1 до 34,7 т/га, а у сорта «Тернопільська» — від 16,0 до 27,9 т/га, що в середньому за рік становить, відповідно, 8,4–11,6 та 5,3–9,3 т/га.  Максимальну кількість енергії з 1 га (до 631,9 ГДж/га за перші три роки) можна отримати за використання сорту «Тора», схеми садіння живців 0,75 х 1,50 х 0,75 м та густоти садіння 15 тис. живців на 1 га. Зі зменшенням густоти садіння в біомасі рослин верби зростає вологість біомаси та відсоток гілок, що негативно позначається на вмісті сухої речовини та енергії.

Посилання

El Bassam N. Handbook of Bioenergy Crops. A Complete Reference to Species, Development and Applications. London; Washington, DC: Earthscan, 2010. 544 p.

Енергетична верба: технологія вирощування та використання / за ред. В. М. Сінченка. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2015. 340 с.

Фучило Я. Д., Сбитна М. В. Верби України: біологія, екологія, використання. Київ: Компринт, 2017. 256 с.

Фучило Я. Д. Плантаційне лісовирощування: теорія, практика, перспективи. Київ: Логос, 2011. 464с.

Willow Varietal Identification Guide / B. Caslin, J. Finnan, A. McCracken (eds). Carlow, Ireland: Teagasc& AFBI, 2012. 64 p.

McKenzie F. The potential of Short Rotation Coppice (SRC) willow (Salix L.) as a biomass crop in Orkney. A Thesis presented for the degree of Master of Science by Research at the University of Aberdeen. Agronomy Institute Orkney College Kirkwall Orkney. 2011. 155 р.

Mann J. Comparison of Yield, Calorific Value and Ash Content in Woody and Herbaceous Biomass used for Bioenergy Production in Southern Ontario, Canada. A Thesis Presented to The University of Guelph In partial fulfilment of requirements for the degree of Master of Science in Environmental Science. Guelph, Ontario, Canada. 2012. 106 p.

Фучило Я. Д., Гнап І. В., Ганженко О. М. Ріст і продуктивність деяких сортів енергетичної верби іноземної селекції в умовах Волинського Опілля. Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. 2018. Т 14. № 2. С. 230–239.

Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь / за ред. В. М. Сінченка. Київ: Компринт, 2018. 137 с.

Горєлов О. М. Гібридизація та селекція верб як перспективний напрям отримання високопродуктивних клонів / О. М. Горєлов, Я. Д. Фучило, Ю. М. Кругляк, В. М. Вірьовка, О. О. Горєлов // Лісівництво і агролісомеліорація. — 2014. — Вип. 125. — С. 108–114.

Доспехов Б. А. Методика полевого опыта: [учебн. для студ. агроном. спец. с.-х. вузов.3-е изд.]. Москва: Колос, 1973. 336с.

Єщенко В.О., Копитко П. Г., Опришко В. П., Костогриз П. В. Основи наукових досліджень в агрономії. Київ: Дія. 2005. 288 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-04-17

Номер

Розділ

Статті