Теоретичні та прикладні аспекти використання агролісомеліоративних насаджень України в енергетичних цілях

Анотація

Захисні лісові насадження є важливою складовою частиною лісоаграрних ландшафтів, одним із найефективніших, довгострокових і відносно недорогих заходів боротьби з вітровою та водною ерозією ґрунтів. Вони позитивно впливають на мікроклімат прилеглих територій і здатні суттєво підвищити врожайність сільськогосподарських культур. Також, за певних умов, вони можуть стати важливим джерелом сировини для біоенергетики.

Мета. Розроблення теоретичних основ та практичних заходів використання агролісомеліоративних насаджень України в енергетичних цілях.

Методи. В процесі проведення досліджень передбачалось на основі аналізу існуючої інформації, багаторічного виробничого та наукового досвіду розробити схеми полезахисних лісових насаджень, які, за повного виконання екологічних функцій, зможуть використовуватися для отримання енергетичної сировини.

Результати. Встановлено, що для одночасного використання полезахисних лісових насаджень як джерела енергетичної біомаси необхідно ввести до їх складу швидкорослі деревні рослини (верба, тополя, акація, клен та інші) рядами або кулісами, які передбачається періодично зрізувати на отримання біомаси. Такі рослини потім інтенсивно відновлюються поросллю від пнів. Основний каркас таких насаджень, для тривалого і постійного виконання ними полезахисних функцій, переважно складають ряди дерев дуба звичайного.

Висновки. Захисні лісові насадження, крім позитивного впливу на мікроклімат довкілля та суттєве підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь, можуть також відігравати важливу роль джерела біоенергетичної сировини. На сьогодні лісозахисні насадження з різних причин втрачають свої функції й потребують проведення реконструктивних заходів. При цьому, одночасно з відновленням захисних насаджень, буде змога отримати близько 54,6 млн. т деревини для енергетичних потреб і сформувати нові захисні насадження, що, одночасно з покращенням екологічного стану довкілля, дозволить створити надійну сировинну базу для біоенергетики. Наведені в статті схеми можна застосувати на етапі відновлення та розширення системи полезахисних насаджень для підвищення їх енергетичної ролі.