Вплив азотних добрив на продуктивність енергетичної біомаси верби прутовидної
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.2.2021.244116Ключові слова:
енергетична верба, сорт ‘Tora’, сорт ‘Тернопільська’, аміачна селітра, висота рослин, продуктивність біомасиАнотація
Мета. Визначити оптимальну норму азотних добрив для підживлення енергетичних плантацій верби прутовидної перед початком другого трирічного циклу вирощування в умовах Центрального Лісостепу України.
Методи досліджень. Польовий, аналітичний, статистичний.
Результати досліджень. Внесення аміачної селітри сприяло активному початку вегетації і значному приросту надземної маси за висотою. В кінці першого року вегетації найвищі рослини сформувалися у сорту ’Тора’ з внесенням N70 – 4,67 м, що більше ніж на контрольному варіанті (без внесення добрив) на 0,71 м, або на 16 %. За внесення N35 середня висота рослин становила 4,32 м, що більше від контролю на 8 %. Формування більших за висотою рослин за внесення більших доз азоту спостерігалася і в сорту ’Тернопільська’. Висота однорічної порослі цього сорту на контролі становила 3,68 м, за внесення N35 – 4,08 м, а за дози N70 – 4,24 м. В кінці другого циклу вирощування середня висота рослин сорту ’Тора’ на контролі становила 6,29 м. Найвищими виявилися рослини з внесенням аміачної селітри у максимальній дозі (N70) – 6,78 м, що більше контролю на 8 %. За внесення N35 висота рослин становила 6,52 м. У сорту ’Тернопільська’ найнижчі рослини в кінці другого циклу вирощування теж виявилися на контролі (5,22 м), а за збільшення дози азоту до N35 та N70 висота зростала відповідно до 5,58 та 5,79 м. При цьому спостерігалося зменшення частки впливу добрив на висоту рослин верби до 15,4 %, а частка впливу сортових особливостей зросла до 82,9 %. Також внесення азоту мало позитивний вплив на приріст біомаси. Врожайність сухої біомаси трирічних енергетичних плантацій верби в другому циклі вирощування на контролі (без внесення добрив) становила у сорту ‘Tора’ – 65,3 т/га (21,8 т/га у рік) абсолютно сухої біомаси, а у сорту ‘Тернопільська’ – 55,6 т/га (18,5 т/га у рік). У варіанті з внесенням аміачної селітри у дозі N35 у збільшувався до контролю у сорту ‘Тора’ на 2,8 т/га і на 3,7 т/га у сорту ‘Тернопільська’. Підвищення дози азоту до N70 підвищувало урожайність сухої біомаси у сортів ‘Tора’ та ‘Тернопільська’ відповідно на 8,8 т/га та 9,3 т/га порівняно з контролем.
Висновки. Внесення аміачної селітри та сортові особливості мають суттєвий вплив на урожайність енергетичної біомаси верби. Із двох досліджуваних сортів верби прутовидної на вилугуваних чорноземах Центрального Лісостепу України більш інтенсивним ростом і вищою продуктивністю протягом другого трирічного циклу вирощування відзначався сорт 'Тора'. Рослини обох сортів відзначаються вищими показниками урожайності за внесення азоту в дозі 70 кг/га д.р.
Посилання
Буданцов, П. Б. Применение минеральных удобрений для увеличения интенсивности роста черенковых саженцев ивы / П. Б. Буданцов, В. В. Чумаков., Э. В. Бердникова // Интенсиф. выращивания лесопосадоч. матер.: Тез.докл. Всерос. науч.-практ. конф. Йошкар-Ола 11–13 сент., 1996. — Йошкар-Ола,1996. — С. 46–47.
Енергетична верба: технологія вирощування та використання: монографія / за ред. В. М. Сінченка / [М. В. Роїк, В. М. Сінченко, Я. Д. Фучило та ін.]. — Вінниця: ТОВ «Нілан ЛТД», 2015. — 340 с.
Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь: монографія / за ред. члена-кореспондента НААН В. М. Сінченка / [Я. Д. Фучило, В. М. Сінченко, О. М. Ганженко, М. Я. Гументик та ін.]. — К.: ТОВ «ЦП «Компринт», 2018. — 137 с. (ISBN978–966– 929–733–4).
Фучило, Я. Д., Сбитна, М. В. Верби України: біологія, екологія, використання. Київ: Компринт, 2017. 256 с.
Abrahamson, L.P., T. A. Volk, R. F. Kopp, E. H. White, and J. L. Ballard. 2002. Willow biomass producer' s handbook (Revised). SUNY-ESF, Syracuse, NY.
Adegbidi HG, Briggs RD, Volk TA, White EH, Abrahamson LP (2003) Effect of organic amendments and slow-release nitrogen fertilizer on willow biomass production and soil chemical characteristics. Biomass Bioenergy 25(4):389–398.
Labrecque M, Teodorescu TI, Daigle S (1997) Biomass productivity and wood energy of Salix species after 2 years growth in SRIC fertilized with wastewater sludge. Biomass Bioenergy 12(6):409– 417.
Weger J., Havlíčková K., Bubeník J. Results of testing of native willows and poplars for short rotation coppice after three harvests. Aspects of Applied Biology. 2011. No. 112. P. 335–340.
Willebrand E., Verwijst T. Population dynamics of Willow coppice systems and their implications for management of short-rotation forest. The Forestry Chronicle. 1993. Vol. 69, No. 6. P. 699–704. doi: 10.5558/ tfc69699–6.
Willow Varietal Identification Guide / B. Caslin, J. Finnan, A. McCracken (eds) / Crops Research Centre, Carlow & Agri-Food Bioscience Institute. Carlow, Ireland: Teagasc, 2012. 64 p.
Willows for Biomass Heating. URL: http://www.sodui.lt/Willowsfor-Biomass-Heating-707.html.
Zamora D. S., Apostol K. G., Wyatt G. J. Biomass production and potential ethanol yields of shrub willow hybrids and native willow accessions after a single 3-year harvest cycle on marginal lands in central Minnesota, USA. Agroforestry Systems. 2014. Vol. 88, Iss. 4. P. 593–606. doi: 10.1007/s10457–014–9693–6.
