Роль журналу «Цукрові буряки» в популяризації сільськогосподарських «енергетичних» культур і технологій їх переробляння на біопаливо (1997–2018 рр.)

Анотація

Вступ. Україна в Російській імперії і за радянських часів, як відомо, займала лідируючі позиції в галузі виробництва буряків і цукру. Але до 1997 року українські буряківники не мали свого професійного україномовного друкованого видання, хоча й була в ньому нагальна потреба. Галузевий журнал «Цукрові буряки», що, по-суті, став першою в Україні комунікаційною платформою для здійснення виробничо-наукових та освітньо-роз’яснювальних функцій, пов’язаних із розвитком  буряківництва й біоенергетики, заснований у 1997 році. Журнал «ЦБ» одним із перших був включений у незалежній Україні в 1998 р. і до Переліку професійних наукових видань України, рекомендованих для публікації основних результатів докторських і кандидатських дисертацій по розділу «Сільськогосподарські науки». Ключове місце на шпальтах видання зайняли не тільки цукрові буряки (Beta vulgaris), а й висвітлення науково-дослідних робіт, пов"язаних із започатковуванням на дослідних полях і в наукових лабораторіях інституту на Батиєвій горі процесу «переміщення» окремих сільськогосподарських культур подвійного використання (наприклад, цукрові буряки) та деяких новітніх і донедавна маловідомих для України так званих "енергетичних" культур (сорго цукрове, міскантус, світчграс, суданка, салекс та ін. культури), у спеціальні біоенергетичні плантації з метою отримання біомаси й переробляння її в різні види енергії, що згодом стимулювали й, по-суті, символізували прорив у плані формування нової самостійної біоенергетичної (фітоенергетичної) галузі України. Всього за 22 роки існування журналу (в 2019 році «ЦБ» об’єднано з журналом «Біоенергетика/Bioenergy») на його шпальтах надруковано 1076 оригінальних наукових і науково-виробничих статей, авторами яких є не тільки вчені та практики галузі рослинництва, творці висоврожайних сортів України, а й зарубіжжя - Росії, Казахстану, Німеччини, Швейцарії, Білорусі та ін. країн; при цьому кожна 5-6 стаття, що вийшла в світ під рубриками типу “Нетрадиційні культури”, «Біотехнології», “Селекція й генетика», “Агротехнології” чи “Біоенергетика”, прямо або опосередковано охоплює проблеми розвитку так званих спеціальних «енергетичних» рослин. Постійну прописку на сторінках журналу знайшов розділ, що розповідає про світові й вітчизняні тенденції розвитку відновлюваних і нетрадиційних джерел енергії. Висновок. Дослідження показує: один із найстаріших науково-виробничих видань - журнал «Цукрові буряки» - відіграв важливу й неперехідну роль не тільки в розвитку буряко-цукрової галузі, а й у історії становлення біоенергетики. Його випуски й сьогодні доступні в електронному вигляді на офіційному інтернет-сайті ІБКІЦБ (див. journal.sugarbeet.gov.ua.).