Формування площі листкової поверхні рослин сільськогосподарських культур залежно від маси кореневої системи за її мікоризації
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.1-2.2022.271348Ключові слова:
листкова поверхня, коренева система, гриби, бактерії, кореляційний зв’язокАнотація
Мета. Встановити вплив маси кореневої системи за її мікоризації на формування площі листків рослин сільськогосподарських культур. Методи. Польові, лабораторні та статистичні. Результати. Використання мікоризоутворювальних грибів і азотофіксувальних бактерій для передпосівного обробляння насіння сільськогосподарських культур істотно впливає на формування кореневої системи, а відтак і на площу їх листкової поверхні. Зокрема, застосування для цієї мети таких мікоризоутворювальних грибів, як Trichoderma harzianum RIFAI. і Tuber melanosporum VITTAD. (препарат Мікофренд, Міковітал) і азотфіксувальних бактерій Bucillus subtilis Cohn. (препарат Флоробацилін) сприяє збільшенню маси кореневої системи рослин таких сільськогосподарських культур, як пшениця м’яка озима, кукурудза звичайна, соняшник однорічний і соя культурна на 9,3–138,8%, що в свою чергу сприяє збільшенню площі листкової поверхні на 2,9–100,2% порівняно з контролем. Особливо значний приріст цього показника відмічено за обробляння насіння сільськогосподарських культур препаратом Мікофренд який становить 100,2% порівняно з контролем. Між масою кореневої системи і площею листкової поверхні рослин сільськогосподарських культур існує тісний кореляційний зв’язок, який коливається у межах від + 0,95 до +0,99%. Висновки. Передпосівне нанесення на насіння везикулярно-арбоскулярних та бактеріального препаратів Міковітал, Мікофренд та Флорабацилін сприяє стійкому формуванню маси кореневої системи і площі листкової поверхні пшениці м’якої озимої, кукурудзи звичайної, соняшнику однорічного та сої культурної.
Посилання
Білявська, Л. Г. (2020). Селекційно-генетичне поліпшення сої в умовах Лісостепу України.
Патика, В. П., Кириленко, Л. В., Алєксєєв, О. О., Захарова, О. М., & Гнатюк, Т. Т. (2017). Вплив біопрепаратів, фітопатогенних мікроорганізмів на мікробіом ґрунту ризосфери і ефективність функціонування симбіотичної системи бульбочкові бактерії–соя, козлятник.
Dymytrov, S. H., Sabluk, V. T., Tyshchenko, M. V., & Smirnykh, V. M. (2019). Мікоризоутворюючі препарати та їхній симбіоз із рослинами пшениці м’якої озимої (Triticum aestivum L.). Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, (27), 51–61.
Левко, С. І., & Крупич, О. М. (2018). Результати експериментальних досліджень фізико-механічних властивостей рослинних матеріалів. Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Досягнення та перспективи галузі виробництва, переробки і зберігання сільськогосподарської продукції». Кропивницький: ЦНТУ. 2018. —57 с., 22.
Резніченко, В. П., Андрієнко, О. О., & Васильковська, К. В. (2020, September). Нові виклики часу–пластичні культури для зони ризикованого землеробства. In I International Scientific and Practical Conference “Topical aspects of modern science and practice”, Frankfurt am Main, Germany (pp. 41–44).
Баган, А. В., & Кодесніков, А. С. (2021). Формування продуктивності соняшнику залежно від умов вирощування (Doctoral dissertation).
Домарацький, Є. О. (2021). Формування листової поверхні та фотосинтетична діяльність рослин соняшника залежно від добрив і рістрегулюючих препаратів.
Коць, С., & Павлище, А. Використання фунгiцидiв у iнтегрованих системах захисту рослин сої та їх вплив на фiзiолого-бiохiмiчнi процеси за iнокуляцiї її насiння бульбочковими бактерiями.
Кавулич, Я. З. (2020). Вміст фенольних сполук у рослин пшениці (triticum aestivum l.) та гречки (fagopyrum esculentum moench.) за дії саліцилової кислоти та кадмію хлориду (Doctoral dissertation, Львівський національний університет імені Івана Франка).
Чайка, Т. О., & Яснолоб, І. О. (2017). Перспективи використання мікоризи для екологізації аграрного виробництва. Програмний комітет.
Кулік М. І. Фіторемедіаційні аспекти використання енергетичних культур в умовах України / М. І. Кулік, М. А. Галицька, М. С. Самойлік, І. І. Жорник // Agrology. — 2019. — Vol. 2, Iss. 1. — С. 65–73. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/algolog_2019_2_1_12.
Філіпась Л. П., Біленко О. П. Агрометеорологічні особливості вегетаційного періоду світчграсу 2017–2018 сільськогосподарського року // Наукові тенденції формування агротехнологій. С. 101
Sabluk, V. T., & Dymytrov, S. H. (2020). Ефект симбіозу грибів і бактерій з кореневою системою проса прутоподібного Panicum virgatum L. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, (28), 173–181.
Саблук В. Т., Димитров С. Г., Танчик С. П., Запольська Н. М. Підвищення продуктивності фотосинтезу рослин злакових біоенергетичних культур залежно від обводненості листків за мікоризації їх кореневої системи. Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків. 2021. Вип. 29
Россочинський, В. М., & Булгакова, О. Ф. (2017). Сплайнова модель рівняння регресії. In International Scientific and Practical Conference World science (Vol. 1, No. 6, pp. 4–9). ROST.
