Біофунгіциди проти хвороб квасолі
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.2024.No1.pp14-15Ключові слова:
Квасоля звичайна, хвороби, біофунгіциди, ураженість, ефективність, урожайністьАнотація
Мета: Встановлення ефективності біофунгіцидів проти хвороб квасолі звичайної. Методи: Польові – обприскування посівів квасолі біофунгіцидами, математично-статистичні – визначення суттєвості відхилень між варіантами досліду. Результати. Встановлено, що наземна частина рослин квасолі звичайної уражується комплексом хвороб, головними з яких є борошниста роса – Erisiphe phaceolii Yacz, антракноз Clomerella lindemuthiana Shear і іржа Uromyces phaceoli Wint. Ураженість посівів цієї культури хворобами призводить до значного зниження врожайності насіння та погіршення його якості. Зокрема, за свідченням літературних джерел, ураженість рослин квасолі хворобами призводить до зниження врожайності насіння на 12,8-28,6% [1]. Обприскування посівів цієї культури біофунгіцидами сприяє збереженню рослин від ураження небезпечними хворобами й істотно підвищує врожайність насіння. Так, у варіантах з використанням біофунгіцидів Фітохелп і Мікохелп для обприскування посівів квасолі ефективність контролю уражуваності рослин борошнистою росою становила 65,0-66,3%, антракнозу і іржі, відповідно, 41,0-41,2% і 47,6-59,8%, що незначно (на 3,4-12,8%) поступається показникам еталону – синтетичного фунгіциду Дерозал 500SC. Урожайність насіння квасолі у варіантах із використанням біофунгіцидів була на 8,9-9,6% більшою, ніж у контролі, тоді як у варіанті з еталоном ця різниця становила 10,7%. Використання біофунгіцидів проти хвороб квасолі відповідає вимогам Європейського зеленого курсу щодо збереження довкілля від забруднення пестицидами. Висновки. Ураженість посівів квасолі звичайної хворобами призводить до зменшення асиміляційної поверхні рослин і пониження інтенсивності фотосинтезу. Використання біофунгіцидів, до складу яких входять гриби й бактерії, сприяє істотному зниженню ураженості наземної частини рослин такими хворобами, як борошниста роса, антракноз і іржа, збереженню значної частки врожаю цієї культури і Європейському зеленому курсу щодо збереження довкілля від забруднення хімічними речовинами.
Посилання
Фітопатологія. За ред. І.Л. Маркова. Київ «Фенікс», 2016 р. 490с.
Новицька Н.В., Мартинов О.М., Доктор М.Н. Вегетація квасолі під впливом передпосівної інокуляції насіння та удобрення. Вісник Полтавської Державної академії. 2018. №2. С.45-48. DOI: https:// doi. org/ 10.31210/visnyk
Доктор М.Н., Новицька Н.В., Бровкін В.В. Вплив інокуляції насіння та удобрення на продуктивність квасолі звичайної. Рослинництво та ґрунтознавство. 2019. Т.10, №2. С. 22-28. DOI: https:// dx. doi. org/ 10.31548/agr 2019.02.022
Лахман А.А. Тривалість вегетаційного періоду сортозразків квасолі в умовах Правобережного Лісостепу України /А.А. Лахман// Корми і кормовиробництво. – 2011.- Вип.70. С.38-40. Режим доступу: https:// nbuv.gov.ua/ UJRN/ kik_2011_70_8.
Роїк М.В., Гізбуллін Н.Г., Сінченко В.М., та ін. Методика проведення досліджень у буряківництві / за ред. М.В. Роіка, Н.Г. Гізбулліна. Київ: ФОП Корзун Д.Ю., 2014. 373 с.
Методики випробування і застосування пестицидів / за ред. С.О. Трибеля. Київ: Світ. 2001. 448 с.
Саблук В.Т., Грищенко О.М., Запольська Н.М., Шендрик К.М. та ін. Методика досліджень з ентомології та фітопатології у посівах цукрових буряків / за ред. В.Т. Саблука. Київ: ФОП Корзун Д.Ю., 2013. 50 с.
