Продуктивність шести сортів верби прутовидної за трирічного циклу заготівлі біомаси
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.2024.No2.pp35-37Ключові слова:
біоенергетика, біопаливо, верба прутовидна, сортові особливості, висота пагонів, маса кущів, урожайність енергетичної біомаси.Анотація
Мета. Підібрати сорти верби прутовидної найбільш придатні для вирощування у Правобережному Лісостепу і зʼясувати особливості накопичення ними енергетичної біомаси.
Методи. Вимірювально-ваговий, математично-статистичний.
Результати. В статті наведені результати дослідження особливостей росту і продуктивності трирічної біомаси шести сортів верби прутовидної (′Tordis′, ′Inger′, ′Wilhelm′, ′1047′ (′Gigantea′), ′1057′ (′Marzencinski′) та ′082′ (′Warm-maz′) на вилугуваних чорноземах Правобережного Лісостепу України. Встановлено, що із досліджуваних культиварів найбільші показники середньої висоти кущів (517 см) мав сорт ʹ1052ʹ. Також значну висоту рослин мали культивари ʹ1047ʹ (470 см) та ′Wilhelm′ (445 см). Ці ж сорти мали також найбільші показники середньої довжини пагонів — відповідно: 365, 352 та 377 см. Найбільший середній діаметр при основі пагона мали рослини сорту ′Wilhelm′ — 21,4 мм, ʹ1052ʹ — 18,4 мм та ʹІнгерʹ — 17,9 см, а найменшим він був у клону ʹ082ʹ (15,4 мм). На середині висоти пагонів найбільший середній діаметр теж був у сорту ′Wilhelm′ — 12,3 мм, а найменший (10,2 мм) — у клону ʹ082ʹ.Кущі досліджуваних культиварів у середньому включали від 4,5 пагонів у сорту ʹВільгельмʹ до 12,8 пагонів у сорту ʹ1052ʹ. Сира маса середнього куща найбільшою (4,635 кг) виявилася у сорту ʹ1052ʹ, який характеризується максимальною кількістю пагонів на 1 кущ. Найменшою середня маса одного куща була у сорту ʹТордісʹ (1,475 кг), який має низькі показники маси пагонів і їх кількості у одному кущі. Саме кількість пагонів мала найбільший вплив на середню масу рослин і в цілому на урожайність плантацій.
Висновки. Найвищу врожайність трирічної сухої надземної біомаси мали сорти польської селекції: 1047–27,81 т/га і 1052–26,06 т/га та шведський сорт ʹІнгерʹ — 23,77 т/га, що вказує на перспективність їх вирощування для отримання енергетичної біомаси в регіоні досліджень. Значно меншою продуктивність біомаси була у сортів ′Wilhelm′ (13,61 т/га) та ʹТордісʹ (8,85 т/га), використання яких у регіоні досліджень менш доцільна. Вивчення досліджуваних культиварів верби прутовидної доцільно продовжити для уточнення динаміки їх урожайності протягом всього періоду експлуатації плантацій.
Посилання
Adedoyin F. F., Alola A. A., Bekun F. V. An assessment of environmental sustainability corridor: The role of economic expansion and research and development in EU countries. Science Of The Total Environment. 2020. Vol. 713. N136726.
Ahmad M., Ahmed Z., Majeed A., Huang. B. An environmental impact assessment of economic complexity and energy consumption: Does institutional quality make a difference? Environmental Impact Assessment Review. 2021. Vol. 89. N106603. doi:10.1016/j.eiar.2021.106603.
Adoption of the Paris agreement. Аpproved 12.12.2015. Режим доступу: https://unfccc.int/resource/docs/2015/cop21/eng/l09r01.pdf
Головньов С. Сировинна економіка. Що купувала і продавала Україна в 2021 році. БізнесЦензор: https://biz.censor.net/r3310713Solarin S. A. An environmental impact assessment of fossil fuel subsidies in emerging and developing economies. Environmental Impact Assessment Review. 2020. Vol. 85. № 106443. doi:10.1016/j.eiar.2020.106443
Державна служба статистики України. Енергетичний баланс України за 2020. Експрес-випуск від 30.11.2021 р.
Teske S., Pregger T. Achieving the Paris Climate Agreement Goals Global and Regional 100% Renewable Energy Scenarios with Non-energy GHG Pathways for+1.5 degrees C and+2 degrees C Introduction. Achieving The Paris Climate Agreement Goals: Global and Regional 100% Renewable Energy Scenarios with Non-Energy Ghg Pathways for +1.5(Degree)C and +2(Degree)C. P. 1–4. DOI: 10.1007/978–3–030–05843–2_1
Енергетична верба: технологія вирощування та використання: монографія. Під загальною редакцією доктора с.-г. наук, професора В. М. Сінченка. Вінниця: ТВОРИ, 2023. Авторський колектив: М. В. Роїк, В. М. Сінченко, Я. Д. Фучило та ін. 346 с.
Neves A., Godina R., Azevedo S. G., Matias J. C.O. A comprehensive review of industrial symbiosis. Journal Of Cleaner Production. 2019. Vol. 247. N119113. DOI:10.1016/j.jclepro.2019.119113
Mundaca L., Urge-Vorsatz D., Wilson C. Demand-side approaches for limiting global warming to 1.5 degrees C. Energy Efficiency. Vol. 2019. Vol. 12. Iss. 2. P. 343–362. DOI: 10.1007/s12053–018–9722–9
Pittau F., Lumia G., Heeren N., Iannaccone G., Habert G. Retrofit as a carbon sink: The carbon storage potentials of the EU housing stock. Journal Of Cleaner Production. 2019. Vol. 214. P. 365–376. DOI: 10.1016/j.jclepro.2018.12.304
Фучило Я. Д., Левчук Т. А. Продуктивність верби прутовидної залежно від сортових особливостей та періодичності заготівлі біомаси. // Біоенергетика/Bioenergy. № 1 (23). 2024. С. 16–18.
Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь: монографія / за ред. член-кореспондента НААН В. М. Сінченка / [Я. Д. Фучило, В. М. Сінченко, О. М. Ганженко та ін.]. К.: ТОВ «ЦП «Компринт», 2018. 137 с.
