Біоенергетика

Герої не вмирають!

2023-11-09T18:29:08+02:00

Міскантус гігантеус: горизонти інноваційних досліджень

2023-11-09T18:41:55+02:00

Мета. Обґрунтування перспективних напрямків інноваційного дослідження з використанням міскантусу гігантського на біопаливо і, як сировини з високим вмістом целюлози — у різних галузях промисловості з метою збереження лісів та запобігання розвитку екологічних катастроф.

Матеріали та методика. Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень, існуючих практик щодо перспективних сортів міскантусу гігантського, генетичних досліджень, хімічного складу, фізичних властивостей та використання.

Результати. Показані ботанічні характеристики рослин виду міскантус гігантеус, хімічний склад, технологія вирощування та переробляння на біопаливо, його здатність до підвищення родючості ґрунту та очищення від хімічних забруднень (пестицидів) і радіонуклідів, обгрунтовано доцільність використання біомаси міскантусу, як джерело для отримання целюлози, що сприяє надзвичайно широкому використанню в різних галузях економіки України.

Висновки. Міскантус гігантський — надзвичайно перспективна рослина, що може вирішувати складні проблеми: – в технологічному процесі вирощування сприяє покращенню екологічних процесів землеробства, має високу теплотворну здатність для твердого палива й біогазу; – як біомаса з високим вмістом целюлози та лігноцелюлози є сировиною для багатьох галузей промисловості та сприяє збереженню лісів і запобігає розвитку екологічних катастроф.

Добір ліній вівса посівного (Avena sativa L.) з визначеним рівнем прояву біологічно-господарських ознак

2023-11-09T19:11:52+02:00

Мета. Виділення вихідних форм за біологічно-господарськими ознаками (висока продуктивність, стійкість до вилягання, посухи, осипання, пошкодження хворобами), поповнення колекцій видового різноманіття рослин вівса посівного.

Методи. Селекційний (гібридизація, добір,), вимірювально-ваговий (визначення врожайності, біометричний), математико-статистичний — оцінка достовірності експериментальних даних досліджень.

Результати. Виділено лінії вівса посівного з визначеним проявом ознак, які розширюють генетичну мінливість, скорочують витрати на добір відповідних батьківських компонентів і прискорюють селекційний процес. У гібридному розсаднику отримано середній відсоток зав’язування 13,9 у межах від 11,0 до 18,1. Відібрано для подальшого селекційного процесу 53,3% потомств вівса посівного зі стійкістю до вилягання, ураження хворобами, однотиповості рослин та форми волоті. На провокаційному фоні з ураження корончастою іржею вівса посівного виділено: імунних — 23 (9 балів); високостійких — 20 (8 балів); стійких — 26 (7 балів); помірно сприйнятливих — 29 (6 балів); слабко сприйнятливих — 20 (5 балів); 42 (3–4 бали) — сприйнятливих зразків. Лінії вівса посівного Л445–1791, Л399–38, Л77–5, Л620–13, Л399–38 з вирізняльними ознаками (високим проявом господарсько-біологічних ознак) передано до Національного центру генетичних ресурсів України для поповнення ознакової колекції. Середня врожайність насіння вівса посівного становила 6,30 т/га серед плівчастих і 4,55 т/га серед голонасінних форм, а найвища — 9,60 т/га. Створено сорт «Далеч» покритонасінного вівса посівного, який занесено до Реєстру сортів рослин України для поширення у зонах Полісся й Лісостепу.

Висновки. Виділено лінії за біологічно-господарськими ознаками та поповнено колекцію видового різноманіття рослин вівса посівного.

Запаси продуктивної вологи в ґрунті за вирощування пшениці озимої

2023-11-09T19:54:11+02:00

Проведено аналіз запасів продуктивної вологи в ґрунті на час посіву та збирання пшениці озимої за її вирощування по різних попередниках. Найгірші умови по вологонакопиченню в 0–30 см, 0–50 см і 0–100 см шарах ґрунту створювались після попередників: горох на зерно — 5,3 мм, 8,7 мм і 21,6 мм, відповідно по шарах ґрунту; соя — 6,0 мм, 11,7 мм і 28,1 мм кукурудза на силос — 4,5 мм, 7,4 мм і 13,3 мм. Заорювання сидерату вико-вівсяної сумішки та на зелений корм дало можливість накопичити в метровому шарі ґрунту 32,9 мм і 29,9 мм продуктивної вологи, що можна пояснити швидшим звільненням поля до моменту посіву пшениці озимої. В ланці сівозміни з чорним паром запаси продуктивної вологи в 0–100 см шарі ґрунту були найбільшими й становили 74,4 мм, що перевищувало ланку із кукурудзою на силос у 5,6 разів, із горохом на зерно і багаторічними травами — у 2,6 і 3,4 раза. В ланці із соєю запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту становили 28,1 мм, що можна пояснити невисокою врожайністю даної культури в цій зоні зволоження. Також слід врахувати, що сою з усіх попередників найбільш пізніше збирають і не завжди вдається якісно підготувати ґрунт під посів пшениці озимої. На період збирання пшениці озимої запаси продуктивної вологи в ґрунті менше залежали від попередників. Водночас у 0–100 см шарі ґрунту найбільші запаси продуктивної вологи формувались у ланках сівозмін із чорним паром — 41,1 мм, багаторічні трави — 33,6 мм, вико-вівсяна сумішка на сидерат і зелений корм — 29,3 і 31,4 мм, найменше — в ланках із горохом на зерно, соєю та кукурудзою на силос: 26,5; 26,9 мм та 24,9 мм відповідно. Врожайність пшениці озимої в ланці з чорним паром становила 6,52 т/га, що перевищувало інші ланки на 0,80–0,99 т/га.

Якість насіння проса прутоподібного залежно від року вегетації культури

2023-11-09T20:14:00+02:00

Мета досліджень — з’ясування особливостей формування якості насіння — енергії проростання, схожості та маси 1000 насінин проса прутоподібного залежно від строку його вегетації.
Методи. Лабораторний, вимірювально-ваговий, математично-статистичний.
Результати. З’ясовано, що якість насіння не залежала від року сівби проса прутоподібного. У середньому за чотири роки, енергія проростання та схожість насіння зібраного з рослин, проса прутоподібного, висіяного в 2009 р. (10-й рік вегетації) становили, відповідно, 64% та 65%, водночас як ці ж показники з рослин, які висіяні в 2014 р. (8-й рік вегетації) були достовірно нижчими й становили, відповідно — 57 та 60%, а в 2016 р. (3-й рік вегетації) — достовірно вищими — 74 та 75%. Дослідженнями факторів, які впливають на якість насіння встановлено, що найбільшим був вплив фактору «термін вегетації» і становив 52,2%, а вплив фактору «умови вегетації», був значно меншим і становив 16,6%. Дослідженнями схожості насіння за роками вегетації проса прутоподібного всіх років сівби не виявлено закономірного зменшення цього показника залежно від року сівби культури.
Висновки. Енергія проростання та схожість насіння проса прутоподібного залежала не скільки від року сівби культури, скільки від терміну вегетації, причому закономірного зменшення чи збільшення цих показників не виявлено. Достовірно вищі показники енергії проростання та схожості отримані в усі роки вегетації з рослин, які висіяні в 2011 та 2012 рр.

Удосконалення агротехнологічних умов вирощування павловнії в Лісостепу України

2023-11-09T20:40:27+02:00

Мета. Метою дослідження є вдосконалення агротехнічних умов вирощування павловнії повстистої та її штучно виведеного сорту Clone in vitro 112 у зоні Лісостепу України.

Методи. Польовий, лабораторний, візуальний, вимірювально-ваговий, математично-статистичний.

Результати. В статті наведено результати досліджень з удосконалення агротехнічних умов вирощування та встановлення показників росту й розвитку рослин павловнії в умовах центрального Лісостепу України. Обґрунтовано способи садіння, оптимальну ширину міжрядь та вдосконалено варіанти догляду за плантацією рослин. Встановлено, що в перший рік вегетації в рослини павловнії інтенсивно відбувається формування кореневої системи. Для отримання високоякісної деревини після першого року вегетації необхідно робити технічний зріз на висоті 2–3 см від поверхні землі та видаляти молоді новоутворені пагони (пасинки). Найбільша висота стовбура формується в перший та другий рік вегетації у Clone in vitro 112, що становила 5–6 м, оптимальна густота посадки — 625 рослин на одному гектарі.

Висновки. Встановлено, що розсада павловнії in vitro перед посадкою у відкритий ґрунт має пройти адаптацію до температурних умов зони вирощування протягом двох-трьох тижнів.

Формування продуктивності рослин сорго цукрового на ґрунтах з низьким рівнем родючості

2023-11-09T21:29:39+02:00

Мета. Встановити особливості формування продуктивності рослин сорго цукрового на ґрунтах із низьким рівнем родючості під впливом доз мінеральних добрив і строків сівби насіння

Методи. В досліджені використані біологічні, статистичні та математичні методи. Біологічні методи включали проведення польових досліджень. Отримані дані опрацьовували статистично за допомогою описової статистики та дисперсійного аналізу. Вихід біопалива та енергії визначали розрахунковим методом.

Результати. На малопродуктивних ґрунтах у зоні нестійкого зволоження західної частини Лісостепу доведено, що найбільший вихід біоетанолу (1,75 т/га), біогазу (8,6 тис. м3/га) та твердого біопалива (18,5 т/га) отримано за сівби насіння гібрида ‘Медовий F1’ у другій декаді травня. Внесення добрив сприяло значному збільшенню виходу біопалива та енергії. За внесення дози добрив N80P80K80 вихід біоетанолу з 1 га посівів зростав на 0,5 та 0,6 т/га, біогазу на 2,7 та 3,1 тис. м3/га, твердого біопалива на 4,2 та 4,8 т/га, загальний вихід енергії на 80 та 92 ГДж/га для сорту ‘Силосне 42’ та гібрида ‘Медовий F1’ відповідно. За внесення дози добрив N160P160K160 вихід біоетанолу з 1 га посівів зростав на 0,3 т/га, біогазу — на 2,1 тис. м3/га, твердого біопалива — на 3,3 т/га, загальний вихід енергії — на 61 ГДж/га. Найбільшою мірою на вихід енергії з одиниці площі посівів сорго цукрового впливали погодні умови (51,4%), сортові особливості (17,5%) та дози добрив (12,3%).

Висновки. На малопродуктивних ґрунтах у зоні нестійкого зволоження найбільший вихід біоетанолу (1,75 т/га), біогазу (8,6 тис. м3/га) та твердого біопалива (18,5 т/га) досягається за сівби насіння гібрида ‘Медовий F1 у ІІ декаді травня. За внесення дози добрив N80P80K80 вихід біоетанолу з 1 га посівів зростав на 0,5 та 0,6 т/га, біогазу — на 2,7 та 3,1 тис. м3/га, твердого біопалива — на 4,2 та 4,8 т/га для сорту ‘Силосне 42’ та гібрида ‘Медоий F1’ відповідно.

Оцінка продуктивності чоловічостерильних форм цукрових буряків залежно від їх структури та генетичного походження

2023-11-09T21:44:56+02:00

У статті узагальнено експериментальні дані трирічних досліджень зі створення нових пилкостерильних форм для гетерозисних гібридів цукрових буряків. Селекційний процес створення високопродуктивних гібридів потребує нових компонентів з покращеними ознаками. З’ясовано, що вихідні ЧС форми різної генетичної природи при схрещуванні закріплювачами стерильності іншого еколого-генетичного походження значно відрізняються між собою за показниками урожайності з коливанням показників у межах 47,9–62,5 т/га та вмістом цукру (від 16,01 до 19,93%), по-різному поєднуючи в собі прояв цих ознак, що значно розширює спектр мінливості за елементами продуктивності. Середні показники продуктивності однонасінних ЧС форм у формі простих стерильних гібридів, незалежно від походження їхнього закріплювача стерильності, мали вищу продуктивність за збором цукру порівняно з пилкостерильними формами лінійного типу, отриманими беккросуванням. Варіювання кількісних ознак у простих стерильних гібридів мало достовірно більшу амплітуду коливань порівняно з ЧС лініями. Кращими простими стерильними гібридами по урожайності були 720/От4 і 730/От4 — відповідно 63,6 та 62,1 т/га, а за цукристістю — 730/От4 (19,3%) та 730/От5 (19,5%), які будуть введені в подальшому в селекційний процес для гібридизації з багатонасінними запилювачами.

Селекція гібридів соргових культур для отримання твердого біопалива

2023-11-09T22:01:22+02:00

Актуальність. На сьогоднішній день для агропромислового комплексу та відновлювальної енергетики важливим є пошук, дослідження та впровадження нових технологій з виробництва твердого біопалива. Сорго розглядається як стратегічна культура в забезпеченні сировиною біоенергетичної галузі. Мета роботи полягає у вивченні та підборі вихідного матеріалу для створення високоврожайних гібридів соргових культур біоенергетичного напрямку використання з подальшим виробництвом твердого палива.

Матеріали та методи. Висвітлено дворічні результати сортовипробування сорго на Синельниківській СДС, де вивчалось 68 сортозразків, які мали врожайність зеленої маси у межах 23–79 т/га.

Результати. Найбільшу врожайність зеленої маси за середніми показниками сформували гібриди: F1(Низькоросле 93с х Карликове 45) — 65,2 т/га, F1(Раннє776с х Карликове 45) — 61,4 т/га та F1(Дн71с х Карликове 45) — 60,1 т/га. Врожайність гібридів Мамонт та F1(А158 х Карликове 45) була дещо меншою й становила 53,3 і 52,8 т/га відповідно. За середніми показниками врожайності сухої речовини в зеленій масі виділилися: F1(Низькоросле 93с х Карликове 45) — 17,6 т/га та F1(Дн17с х Карликове 45) — 13,8 т/га. За середніми показниками виходу твердого біопалива — F1(Низькоросле 93с х Карликове 45) — 12 т/га, F1(Дн17с х Карликове 45) — 8,2 т/га та F1(Раннє776с х Карликове 45) — 7,9 т/га. Найкращими показниками за виходом енергії виділилися комбінації: F1(Низькоросле 93с х Карликове 45) — 197,7 ГДж/га, F1(Дн71с х Карликове 45) — 135,5 ГДж/га та F1(Раннє 776с × Карликове 45) — 129 ГДж/га.

Висновки. Високопродуктивні гібриди сорго — це найбільш економічний і енергетично доцільний із заходів для забезпечення сировиною галузь біоенергетики. Гібрид біоенергетичного напрямку використання F1(Низькоросле 93с х Карликове 45), який суттєво відрізняється від стандарту продуктивністю та технологічністю. Встановлена цінність сорту Карликове 45, як запилювача при створені гібридів соргових культур для твердого біопалива.

Вплив виду садивного матеріалу на ефективність створення насаджень тополі в умовах Правобережного Лісостепу

2023-11-09T22:12:20+02:00

Мета. Встановити особливості росту енергетичної плантації тополі сорту ‘Robusta’ на вилугуваних чорноземах в умовах Центрального Лісостепу України.

Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.

Результати. Кліматичні зміни актуалізують необхідність переходу аграрного бізнесу України до агролісівничих систем не тільки у степових, а й у більш північних регіонах країни. Мета досліджень — вивчення особливостей створення полезахисних насаджень тополі (Populus × euramericana) в Центральному Лісостепу України. Встановлено, що ефективним способом підвищення показників приживлюваності однорічних живцевих саджанців сортів тополі ‘Dorskamp’, ‘Robusta’ та ‘І‑45/51’ є їх висаджування без стовбурів. У всіх досліджуваних сортів протягом перших двох років вища приживлюваність саджанців була у варіанті без стовбура — від 57,0 до 68,9%, тоді як у саджанців зі стовбуром — від 50,3% до 68,1%. У 2022 р., завдяки проведеному поливу, приживлюваність становила від 74, 4% до 88,9%. Середня висота переважно теж була вищою у рослин, що виросли із саджанців без стовбура. Найбільшою вона виявилася у рослин клону ‘Dorskamp’ — 188,6 до 209,3 см. У необрізаних рослин цього сорту вона становила від 174,0 до197,2 см. Розпочаті дослідження доцільно продовжити з метою виведення нових форм тополі та удосконалення технологій створення лісопольових угідь за їх участі, які можуть бути використані в умовах Полісся і Лісостепу.

Підготовка насіння пшениці озимої до сівби

2023-11-09T22:25:14+02:00

Постановка проблеми. В статті наведено результати досліджень з особливостей післязбиральної та передпосівної підготовки насіння пшениці озимої на сучасній технологічній лінії.

Методи. Лабораторний, вимірювально-ваговий, математично-статистичний.

Результати. Передпосівну підготовку насіння проводять в три етапи: первинна очистка від дрібних та крупних домішок і дрібного насіння основної культури, передпосівна підготовка — калібрування насіння за розмірами, аеродинамічними властивостями та питомою масою з метою підвищення якості насіння та завершальна обробка інсектицидами, фунгіцидами та іншими препаратами для захисту сходів від шкідників і хвороб. Технологічна лінія підготовки насіння сільськогосподарських культур, яка встановлена в Дослідному сільськогосподарському виробництві Інституту фізіології рослин і генетики НАН України, забезпечила вихід кондиційного насіння пшениці озимої залежно від сортових особливостей 84–92,4%. За сортами вихід насіння був різним. Найвищий вихід отримано за передпосівної обробки насіння сорту «Даринка Київська» — 92,4%, а найменший — сортів «Городниця» та «Новосмуглянка» — 84,0%.

Висновки. Передпосівна підготовка насіння на технологічній лінії за незначного відходу, який становив в середньому по сортах 13,3%, забезпечила отримання з п’яти партій насіння, яке за показником схожості перевищувало вимоги чинного стандарту на 4%, а також збільшення маси 1000 насінин до 44,0 грам.

Енергетична стратегія розвитку АПВ України – в центрі уваги вчених аграрників

2023-11-09T22:35:33+02:00

Ялтушківській дослідно-селекційній станції ІБКІЦБ НААН України – 125

2023-11-09T22:38:56+02:00

Біомаса рослин корисна і в окопах

2023-11-09T22:47:29+02:00