Фітофаги енергетичних посадок верби
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.2.2020.224984Ключові слова:
верба енергетична, інсектициди, чисельність, комахи, фітофагиАнотація
Мета. Визначити видовий склад фітофагів у плантаційних посадках енергетичної верби та встановити їхню чисельність.
Методика. Польовий, обліковий, статистичний, аналітичний.
Результати. Перспективним джерелом енергії на сьогодні є вирощування рослин для виробництва біопалива, яким властивий високий потенціал енерговіддачі. Біомаса енергетичних культур, таких як верба, є відновлювальним джерелом енергії з нульовим балансом вуглекислого газу та метану для природи. Швидкорослі дерева, такі як верба, є багаторічними рослинами, які здатні давати біомасу протя-гом тривалого періоду. Проте, як кожна рослина, верба є кормом для багатьох живих організмів, у тому числі для комах. Як свідчать результати на-ших спостережень і обліків серед останніх цю культуру пошкоджують як ґрунтові так і наземні фітофаги. З ґрунтових найбільш небезпечними для верби є личинки декількох видів хрущів, які живляться корінням цієї культури, викликаючи значне пригнічення темпів росту та розвитку рослин або навіть їхню загибель. Чисельність цих комах у різних зонах коливається в межах 0,6–0,8 до 1,6–1,9 екз./м2. В осередках щільність популяції личинок хрущів сягає 8,8 екз./м2. Крім личинок хрущів кореневу систему верби пошкоджують личинки коваликів — дротяники та мідляків, а також личинки хлібних жуків. Чисельність цих фаз розвитку комах становить відповідно 0,8–2,3 і 0,5–2,7 екз./м2. В осередках щільність їх популяції сягає 2,2–8,8; 2,6–16,4 і 2,3–11,6 екз./м2. З наземних шкідників рослини цієї культури пошкоджують вербовий листоїд (0,7–7,2 в осередках 3,2–22,0 екз./рослину), вербова попелиця (коефіцієнт заселення 1,1–1,8, в осередках 1,7–2,3), горностаєва міль (коефіцієнт заселення 1,1–1,2, в осередках 1,8–2,1), хвилівка вербова (0,2–0,3, в осередках 1,9–6,1 личинок/рослину), щитівка вербова (0,7–1,0, в осередках 2,3–10,0 особин (10 см2)), павутинний кліщ (бал заселення 1,0–1,3, в осередках 1,4–2,3) і пінниця вербова (0,1–0,8 в осередках 1,0–3,4 екз./рослину). Контроль чисельності цих фітофагів здійснюється замочуванням перед висадкою живців у розчинах інсектицидів, а також обприскуванням посадок хімічними препаратами проти наземних шкідників.
Висновки. Рослини енергетичної верби пошкоджують багато видів ґрунтових і наземних фітофагів, чисельність яких залежить від зони вирощування культури. Контроль їхньої чисельності здійснюється за допомогою замочуванням перед посадкою живців у розчинах інсектицидів і обприскуванням ними вегетуючих рослин.
Посилання
Енергетична верба: технологія вирощування та використання / за ред. В. М. Сінченка. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2015. 340 с.
Роїк М. В., Сінченко В. С., Бондар В. С., Фурса А. В., Гумен-тик М. Я. Концепція розвитку біоенергетики в Україні до 2035 року. Біоенергетика. 2019. № 2(14). С. 4–10.
Роїк М. В., Гументик М. Я., Мамайсур В. В. Перспективи вирощування енергетичної верби для виробництва твердого біопалива. Біоенергетика.2013. № 2. С. 18–19.
Фучило Я. Д., Ониськів М. І., Сбитна М. В. Біологічні та технологічні основи плантаційного лісовирощування. К.: ННЦ ІАЕ, 2016. 194 с.
Гументик М. Я. Технологічні основи створення промислових плантацій високопродуктивних біоенергетичних культур. Біоенергетика. 2020. № 1. С. 14–17.
Фучило Я. Д., Зелінський Б. В. Ріст енергетичних плантацій верби на маргінальних землях Київського Полісся. Біоенергетика. 2020. № 1. С. 18–21.
Landis D. A., Werling B. P. Arthropods and biofuel production systemsin North America. J. Insect Sci. 2010. Vol. 17, Iss. 3. P. 220–236.
Wilow Varietal Identification Guide / B. Caslin, J. Finnan, A. McCracken (eds). Carlow, Ireland: Teagasc, 2012. 64 p.
Фучило Я. Д., Сбитна М. В., Фучило О. Я., Літвін В. М. Створення та вирощування енергетичних плантацій верб і тополь. Київ: Логос. 2009. 80 с.
Stefanovska T., Lewis E., Pidlisnyuk V. Evaluation of potentialrisk for agricultural landscapes from second generation biofuel productions in Ukraine: the role of pests.Aspects of Applied Biology.2011. Vol. 109. P. 165–169.
Фучило Я. Д., Сбитна М. В. Верби України: біологія, екологія, використання. Київ: Компринт, 2017. 259 с.
Саблук В. Т., Стефановська Т. Р., Завада М. М. Вербовий листоїд (Clytralaeviseula R.) небезпечний шкідник верби й тополі. Біоенергетика. 2014. № 2. С. 34.
Саблук В. Т., Грищенко О. М., Стефановська Т. Р. Контроль чисельності личинок хрущів у посадках енергетичної верби та міскантусу гігантського. Біоенергетика. 2014. № 2. С. 31–32.
Доспехов Б. А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). 5-е изд., доп. и перераб. Москва: Агропромиздат, 1985. 351 с.
Методологія дослідження енергетичних плантацій верб і тополь: монографія / за ред. члена-кореспондента НААН В. М. Сінченка / [Я. Д. Фучило, В. М Сінченко, О. М. Ганженко, М. Я. Гументик та ін.]. Київ: ТОВ «ЦП «Компринт», 2018. 137 с.
Методика проведення експертизи сортів рослин групи декоративних, лікарських та ефіроолійних, лісових на придатність до поширення в Україні / за ред. С. О. Ткачик. 2-ге вид., випр. і доп. Вінниця: ФОП Корзун Д. Ю., 2017. 129 с.
Облік шкідників і хвороб сільськогосподарських культур / за ред. В. П. Омелюти. Київ: Урожай, 1986. 296 с.
Методика випробування і застосування пестицидів / за ред. С. О. Трибеля. Київ: Світ, 2001. 448 с.
Саблук В. Т., Сінченко В. М., Грищенко О. М., Запольська Н. М., Шендрик К. М., Смірних В. М., Педос В. М., Суслик Л. О., Ворожко С. П., Тищенко М. В. Рекомендації з технології захисту сільськогосподарських та біоенергетичних культур від шкідників та хвороб. Київ: ІБКіЦБ, 2019. 28 с.
Перелік пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні. Київ: Юнівест Медіа, 2016. 1024 с.
