Запаси продуктивної вологи в ґрунті за вирощування пшениці озимої

Автор(и)

  • Я. П. Макух Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • С. О. Ременюк Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • В. М. Різник Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • С. О. Бондар Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • С. І. Власенко Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine
  • К. М. Копчук Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.47414/be.1-2.2023.290621

Ключові слова:

урожайність, попередники, технологія вирощування, сидерати

Анотація

Проведено аналіз запасів продуктивної вологи в ґрунті на час посіву та збирання пшениці озимої за її вирощування по різних попередниках. Найгірші умови по вологонакопиченню в 0–30 см, 0–50 см і 0–100 см шарах ґрунту створювались після попередників: горох на зерно — 5,3 мм, 8,7 мм і 21,6 мм, відповідно по шарах ґрунту; соя — 6,0 мм, 11,7 мм і 28,1 мм кукурудза на силос — 4,5 мм, 7,4 мм і 13,3 мм. Заорювання сидерату вико-вівсяної сумішки та на зелений корм дало можливість накопичити в метровому шарі ґрунту 32,9 мм і 29,9 мм продуктивної вологи, що можна пояснити швидшим звільненням поля до моменту посіву пшениці озимої. В ланці сівозміни з чорним паром запаси продуктивної вологи в 0–100 см шарі ґрунту були найбільшими й становили 74,4 мм, що перевищувало ланку із кукурудзою на силос у 5,6 разів, із горохом на зерно і багаторічними травами — у 2,6 і 3,4 раза. В ланці із соєю запаси продуктивної вологи в метровому шарі ґрунту становили 28,1 мм, що можна пояснити невисокою врожайністю даної культури в цій зоні зволоження. Також слід врахувати, що сою з усіх попередників найбільш пізніше збирають і не завжди вдається якісно підготувати ґрунт під посів пшениці озимої. На період збирання пшениці озимої запаси продуктивної вологи в ґрунті менше залежали від попередників. Водночас у 0–100 см шарі ґрунту найбільші запаси продуктивної вологи формувались у ланках сівозмін із чорним паром — 41,1 мм, багаторічні трави — 33,6 мм, вико-вівсяна сумішка на сидерат і зелений корм — 29,3 і 31,4 мм, найменше — в ланках із горохом на зерно, соєю та кукурудзою на силос: 26,5; 26,9 мм та 24,9 мм відповідно. Врожайність пшениці озимої в ланці з чорним паром становила 6,52 т/га, що перевищувало інші ланки на 0,80–0,99 т/га.

Посилання

Круківська А. В. Агрокліматичні умови вирощування ярої пшениці в Україні. Фізична географія та геоморфологія. 2016. № 1. С. 108–112.

Камінський В. Ф. Гангур В. В. Динаміка продуктивної вологи в ґрунті за вирощування пшениці озимої в сівозмінах Лівобережного Лісостепу України. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2018. № 3. С. 11–14. doi:10.31210/visnyk2018.03.01.

Писаренко П. В., Мішукова Л. С. Водоспоживання пшениці озимої. Аграрні інновації. 2020. № 1. С. 63–68. doi:10.32848/agrar.innov.2020.1.10.

Романенко О. Л., Конова С. Р., Солодушко М. М., Бальошенко С. В. Вплив агроекологічних чинників на врожайність пшениці озимої в степовій зоні України. Агроекологічний журнал. 2015. № 1. С. 106–114.

Кирилюк В. П. Динаміка запасів продуктивної вологи і водоспоживання пшениці озимої в умовах Правобережного Лісостепу України. Вісник Уманського національного університету садівництва. 2018. № 1. С. 9–15.

Гамаюнова В. В., Панфілова А. В., Глушко Т. В. Значення оптимізації живлення та особливостей сорту в ефективному використанні вологи пшеницею озимою в умовах Південного Степу України. Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки. 2019. № 107. С. 22–28. doi:10.32851/2226–0099.2019.107.3.

Гангур В. В., Кочерга А. А., Пипко О. С., Кабак Ю. І., Лень О. І. Вплив мінеральних добрив на водоспоживання та продуктивність пшениці озимої. Вісник ПДАА. 2020. № 3. С. 54–60. doi: 10.31210/visnyk2020.03.06.

Гамаюнова В., Литовченко А. Особливості водоспоживання озимої пшениці за видами, місцем у сівозміні та внесенням добрив у південному Степу України. Вісника Дніпровського державного аграрного-економічного університету. 2017. № 2(440). С. 17–21.

Романенко О. Л., Кущ І. С., Агафонова А. В. та ін. Водозабезпеченість та водоспоживання за вирощування пшениці озимої в посушливих умовах Степу. Екологічно Безпечні Агротехнології. 2019. № 4. С. 59–65. doi: 10.33730/2077–4893.4.2019.189455.

Мостіпан М. І. Вологозабезпеченість посівів озимої пшениці у весняно-літній період вегетації та їх врожайність в північному Степу України Режим доступу 1 січня 2017. URL: oai: localhost:123456789/7769.

Шакалій С. М., Баган А. В., Юрченко С. О., Четверик, О. О. Вплив попередників на урожайність та якість зерна нових сортів пшениці озимої твердої. Вісник Полтавської державної аграрної академії. 2021. 1. C. 65–71. doi: 10.31210/visnyk2021.01.07.

Бузинний М. В. Продуктивність пшениці озимої залежно від попередників. Збірник наукових праць Національного наукового центру «Інститут землеробства НААН. 2015. Вип. 2. С. 106–116. URL: ttp://nbuv.gov.ua/UJRN/znpzeml_2015_2_15.

Гангур В. В., Котляр Я. О. Вплив попередників на водоспоживання та продуктивність пшениці озимої в зоні Лівобережного Лісостепу України. Вісник ПДАА. 2021. № 1. С. 122–127.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-11-10

Номер

Розділ

Статті