Ріст енергетичних плантацій верби прутоподібної за висотою залежно від агротехніки вирощування і погодних умов протягом третього трирічного циклу вирощування

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.47414/be.2025.No2.pp25-36

Ключові слова:

біоенергетика, енергетична плантація верби, сорт, біомаса, технології вирощування, норми внесення добрив, погодні умови вегетаційного періоду

Анотація

Мета. Установити особливості росту енергетичної верби в умовах Правобережного Лісостепу протягом третього трирічного циклу вегетації залежно від генотипу, норм азотного живлення, густоти та схем садіння живців, а також гідротермічних умов вегетаційного періоду.  Методи. Дослідження проводили у 2021–2023 рр. на дослідному полі ІБКіЦБ НААН (Київська обл.). Об’єктом вивчення були сорти верби ‘Tora’ та ‘Тернопільська’. Схема створення дослідних енергетичних плантацій – дворядними кулісами з відстанню між рядами 0,75 м, а між кулісами – 1,50 м та 2,50 м. Густота садіння рослин: 12, 15 та 18 тис. шт./га. Аміачна селітра вносилася одноразово перед початком третього циклу в нормі 35 і 70 кг/га д. р. азоту; контроль – без внесення добрив. Результати. Рослини сорту ‘Тоrа’ у переважній більшості варіантів досліду відзначались дещо більшими показниками висоти, порівняно із ‘Тернопільська’. Максимальна їх середня висота після третього року вирощування (4,7 ± 0,24 м) зафіксована за схеми садіння 0,75 × 2,50 × 0,75 м у варіанті з густотою 12 тис. шт./га та внесенням 70 кг/га д. р. азоту. За схеми 0,75 × 1,50 × 0,75 м вона теж була найбільшою за максимальної норми добрив та за найменшої початкової густоти і становила 4,5 ± 0,26 м. Середня висота плантацій сорту ‘Тернопільська’ після третього року найбільші показники (4,1 ± 0,17  і 4,3 ± 0,12 м) мала за аналогічних умов, що вказує на доцільність створювати в регіоні досліджень енергетичні плантації верби прутовидної з початковою густотою рослин 12 тис./га і проводити їх підживлення перед початком кожного трирічного циклу азотними добривами в нормі 70 кг д. р. на 1 га. Аналіз величин річних приростів плантацій обох досліджуваних сортів за висотою показав, що у всіх варіантах досліду максимальні показники приростів припадали на 2021 рік – перший рік третього циклу вирощування плантацій. Їх частка становила від 43,2 до 64,5% від загальної висоти трирічних рослин, тоді як у наступні два роки прирости становили лише від 9,1 до 37,8%. Причина цього – достатнє зволоження ґрунту у 2021 році (ГТК = 1,16), тоді як 2022 і 2023 роки були слабкопосушливі (ГТК – 0,96 і 0,88 відповідно), що негативно позначилось на річних приростах досліджуваних сортів у ці роки. Це вказує на важливе значення зволоження ґрунту для забезпечення успішного росту енергетичних плантацій верби, що необхідно враховувати при їх вирощуванні. Висновки. Протягом третього трирічного циклу вирощування енергетичних плантацій верби на вилугуваному чорноземі Правобережного Лісостепу на їх висоту і річний приріст за висотою визначальний вплив мають погодні умови вегетації, а також застосовані агротехнічні заходи, зокрема – сортові особливості, внесення азотних добрив і початкова густота насаджень. Вплив схеми садіння на показники росту протягом третього циклу вирощування достовірно не проявлявся.

Посилання

Ediger, V. Ş. (2025). Leaving no one behind: just energy transition of fossil fuel-producing countries. Frontiers in Political Science, 7, Article 1536594. https://doi.org/10.3389/fpos.2025.1536594

Hefner, M., Marland, G., & Oda, T. (2024). The changing mix of fossil fuels used and the related evolution of CO2 emissions. Mitigation and Adaptation Strategies for Global Change, 29(6), Article 52. https://doi.org/10.1007/s11027-024-10149-x

Humentyk, M. Ya. (Ed.). (2024). Technology of growing bioenergy crops. Komprynt. [In Ukrainian]

Fuchylo, Ya. D., Zelinskyi, B. V., Ivaniuk, I. D., & Zelinska, L. H. (2023). Growing energy plantations of willow on marginal lands of Kyiv Polissia. NOVOgrad. [In Ukrainian]

Sinchenko, V. M. (Ed.). (2018). Methodology for the study of energy willow and poplar plantations. Komprynt. [In Ukrainian]

Zelinska, L. H. (2025). Post-war land restoration through the creation of bioenergy crop plantations. In Forestry education and science: Status, problems and development prospects: Collection of scientific papers of the VII International Scientific and Practical Internet Conference (pp. 332–335). MANS. [In Ukrainian]

Law of Ukraine No. 555-15. On Alternative Energy Sources. (2003). Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, (24), 155. (Amended by Law No. 4213-IX, January 14, 2025). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-15#Text

Fuchylo, Ya. D., & Sbytna, M. V. (2009). Willows of Ukraine: biology, ecology, use. Lohos. [In Ukrainian]

Zelinska, L. G., & Fuchylo, Ya. D. (2025). Productivity of some varieties of basket willow during the third three-year growing cycle. Plant Varieties Studying and Protection, 21(3), 145–153. https://doi.org/10.21498/2518-1017.21.3.2025.339317 [In Ukrainian]

Nordborg, M., Berndes, G., Dimitriou, I., Henriksson, A., Mola-Yudego, B., & Rosenqvist, H. (2018). Energy analysis of willow production for bioenergy in Sweden. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 93, 473–482. https://doi.org/10.1016/j.rser.2018.05.045

Lys, N. M., Fuchylo, Y. D., Tkachuk, N. L., & Ivaniuk, R. S. (2021). Influence of plant density and application of mineral fertilizers on the growth and productivity of energy willow plantations in Carpathian region. Bioenergy, 2, 19–21. https://doi.org/10.47414/be.2.2018.229250 [In Ukrainian]

Sinchenko, V. M., & Hnap, I. V. (2021). Influence of basic nutrients on the productivity of energy willow. Bioenergy, 1, 9–12. https://doi.org/10.47414/be.1.2018.229193 [In Ukrainian]

Fuchylo, Ya. D., Sinchenko, V. M., Vokalchuk, B. M., & Ivaniuk, I. D. (2022). Productivity of energy plantations of willow barbed wire during the second three-year growing cycle. NOVOgrad. [In Ukrainian]

Wang, Q., Niu, X., Huang, S., Di, D., Su, B., Yuan, Y., Wu, Y., & Huang, D. (2025). Nitrogen fertilizer improves Salix matsudana growth and soil qualities. Frontiers in Microbiology, 16, Article 1631852. https://doi.org/10.3389/fmicb.2025.1631852

Larsen, S. U., Jørgensen, U., Kjeldsen, J. B., & Lærke, P. E. (2016). Effect of fertilisation on biomass yield, ash and element uptake in SRC willow. Biomass and Bioenergy, 86, 120–128. https://doi.org/10.1016/j.biombioe.2016.01.014

Checklist for cultivars of Salix L. (willow). https://salix.psla.uconn.edu/wp-content/uploads/sites/3416/2021/11/CHECKLIST-for-CULTIVARS-of-Salix-L.-willow.pdf

SuperAgronom. (n.d.). Hydrothermal coefficient of moisture. https://superagronom.com/slovnik-agronoma/gidrotermichniy-koeficiyen-t-zvolozhennya-id20236

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-29

Як цитувати

Зелінська, Л. Г., & Фучило, Я. Д. (2025). Ріст енергетичних плантацій верби прутоподібної за висотою залежно від агротехніки вирощування і погодних умов протягом третього трирічного циклу вирощування. Біоенергетика, (2), 25–36. https://doi.org/10.47414/be.2025.No2.pp25-36

Номер

Розділ

Оригінальні дослідження