Морфометричні показники насіння сочевиці залежно від морфотипу, фракції та тривалості зберігання
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.2026.No1.pp10-19Ключові слова:
проростки, схожість, довжина, маса, коренева системаАнотація
Мета. Установити морфометричні показники насіння сочевиці різних морфотипів залежно від його фракційного складу та тривалості зберігання для наукового обґрунтування оптимальних параметрів формування страхових насіннєвих фондів в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Дослідження базувалися на трифакторному модельному досліді (2022–2026 рр.). Об’єктами виступали морфотипи сочевиці харчової червонозерний і зеленозерний. Схема досліду включала вивчення впливу морфотипу (фактор А), тривалості зберігання від 0 до 5 років (фактор В) та фракційного складу насіння: I (> 5,0 мм), II (4,0–5,0 мм), III (3,0–4,0 мм) (фактор С). Посівні якості та біометричні параметри проростків визначали згідно з ДСТУ 4138-2002 на 10-ту добу. Результати. Встановлено, що найвищим ростовим потенціалом володіє велика фракція (> 5,0 мм) зеленозерної сочевиці, довжина кореня якої на 10-ту добу у свіжозібраному стані сягає 62 мм, що на 6,9% перевищує червонозерний аналог. Експериментально підтверджено суттєву деградацію сили росту протягом п’яти років зберігання: найбільш інтенсивне зниження показників зафіксовано після третього року експозиції (на 5–6 мм щорічно). Найбільш вразливим до старіння виявився гіпокотиль, індекс деградації якого становив 45,6%, тоді як індекс кореневої системи продемонстрував найвищу стабільність (V = 9,8%). До кінця п’ятого року зберігання показники дрібної фракції (3,0–4,0 мм) червонозерної сочевиці впали до критичного мінімуму (корінь – 26 мм, маса – 0,095 г). Висновки. Зеленозерний морфотип та великі фракції насіння (> 5,0 мм) виявляють вищу адаптивну стійкість до тривалого зберігання. Велика фракція обох сортів навіть після п’яти років зберігання зберігає кращу життєздатність (корінь 34–38 мм), ніж дрібна фракція вже після трьох років. Це обґрунтовує доцільність використання саме великого насіння зеленозерних сортів для закладання у довгострокові страхові фонди з метою збереження високого біологічного потенціалу культури.
Посилання
Orikhivskyi, V. D., Sichkar, V. I., Ovsiannikova, L. K., & Solomonov, R. V. (2017). Lentils as a source of vegetable protein. Grain Products and Mixed Fodder’s, 17(4), 22–29. [In Ukrainian]
Li, M., Xia, M., Imran, A., de Souza, T. S. P., Barrow, C., Dunshea, F., & Suleria, H. A. R. (2024). Nutritional value, phytochemical potential, and biological activities in lentils (Lens culinaris Medik.): A review. Food Reviews International, 40(7), 2024–2054. https://doi.org/10.1080/87559129.2023.2245073
Prysiazhniuk, O. I., Topchii, O. V., Slobodianiuk, S. V., Karpuk, L. M., Maliarenko, O. A., Pavlichenko, A. A., & Svystunova, I. V. (2020). Lentils: Biology and cultivation. TVORY. https://doi.org/10.47414/978-966-949-472-6 [In Ukrainian]
Danylchenko, O. M., Butenko, A. O., & Radchenko, M. V. (2020). Lentil productivity depending on seed inoculation and mineral nutrition in the conditions of the north-eastern forest steppe of Ukraine. Bulletin of Uman National University of Horticulture, 2, 19–22. https://doi.org/10.31395/2310-0478-2020-2-19-22 [In Ukrainian]
Bhattarai, B., Walker, C. K., Wallace, A. J., Nuttall, J. G., Hepworth, G., Panozzo, J. F., & Fitzgerald, G. J. (2023). Storage temperature and grain moisture effects on market and end use properties of red lentil. Agronomy, 13(9), Article 2261. https://doi.org/10.3390/agronomy13092261
Bilonozhko, V. Ya., & Poltoretska, N. M. (2017). Viability and vitality of buckwheat seeds depending on the genetic potential of the variety, formation conditions and storage period. In Proceedings of the VI International Scientific Conference “Breeding and Genetic Science and Education” (pp. 39–44). Uman. [In Ukrainian]
Kameswara Rao, N., Dulloo, M. E., & Engels, J. M. M. (2017). A review of factors that influence the production of quality seed for longterm conservation in genebanks. Genetic Resources and Crop Evolution, 64(5), 1061–1074. https://doi.org/10.1007/s10722-016-0425-9
Wambugu, P. W., Nyamongo, D. O., & Kirwa, E. C. (2023). Role of seed banks in supporting ecosystem and biodiversity conservation and restoration. Diversity, 15(8), 896. https://doi.org/10.3390/d15080896
Tkachuk, O. P. (2015). Seed germination energy as an ecological factor of growth intensity of perennial legume grasses in the year of sowing. International Scientific Journal, 9, 43–46. [In Ukrainian]
Borase, D. N., Nath, C. P., Hazra, K. K., Senthilkumar, M., Singh, S. S., Praharaj, C. S., & Kumar, N. (2020). Long-term impact of diversified crop rotations and nutrient management practices on soil microbial functions and soil enzymes activity. Ecological Indicators, 114, Article 106322. https://doi.org/10.1016/j.ecolind.2020.106322
Bahan, A. V., Shakalii, S. M., Yurchenko, S. O., & Chetveryk, O. O. (2023). Formation of sowing qualities of legume and cereal crop seeds. Agrarian Innovations, 19, 7–11. https://doi.org/10.32848/agrar.innov.2023.19.1 [In Ukrainian]
Karpenko, V. P., Novikova, T. P., & Prytuliak, R. M. (2018). Formation of the symbiotic apparatus of lentils under the action of biological preparations. Bulletin of Uman National University of Horticulture, 2, 39–43. https://doi.org/10.31395/2310-0478-2018-21-39-43 [In Ukrainian]
Ovsiannikova, L. K., Valevska, L. O., Orlova, S. S., Orikhivskyi, V. D., & Mamatov, M. O. (2018). Nutritional value and consumer properties of small-seeded leguminous crops. Web of Scholar, 2(1), 7–9. [In Ukrainian]
Aryee, A. N., & Boye, J. I. (2017). Comparative study of the effects of processing on the nutritional, physicochemical and functional properties of lentil. Journal of Food Processing and Preservation, 41(1), Article e12824. https://doi.org/10.1111/jfpp.12824
Mazur, V. A., Honcharuk, I. V., Didur, I. M., Pantsyreva, H. V., Telekalo, N. V., & Kupchuk, I. M. (2021). Innovative aspects of technologies for cultivation, storage and processing of leguminous crops. TVORY. [In Ukrainian]
Bitarafan, Z., & Andreasen, C. (2020). Seed retention of ten common weed species at oat harvest reveals the potential for harvest weed seed control. Weed Research, 60(5), 343–352. https://doi.org/10.1111/wre.12438
Linnik, Yu. O., Zhmurko, V. V., & Bohuslavskyi, R. L. (2011). Influence of aging factors and negative temperatures on total amylase activity in barley and pea seeds. Agrarian Bulletin of the Black Sea Region, 57, 146–152. [In Ukrainian]
Yeshchenko, V. O. (Ed.). (2014). Fundamentals of scientific research in agronomy. TD “Edelveis i K”. [In Ukrainian]
Boiko, P. I., Kovalenko, N. P., Dyshlovyi, V. A., & Shapoval, I. S. (2007). Methodology of programming, establishment and maintenance of multifactor stationary field experiments in agriculture. Scientific Papers of the Institute of Sugar Beet, 9, 35–40. [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2 [In Ukrainian]
International Seed Testing Association. (2024). International rules for seed testing (2024 ed.). ISTA.
DSTU 4138-2002. (2003). Seeds of agricultural crops. Methods for determining quality. Derzhspozhyvstandart of Ukraine. [In Ukrainian]
Ermantraut, E. R., Hoptsii, T. I., Kalenska, S. M., Kryvoruchenko, R. V., Turchynova, N. P., & Prysiazhniuk, O. I. (2014). Methodology of breeding experiment (in crop production). Kharkiv National Agrarian University named after V. V. Dokuchaiev. [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Біоенергетика" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
