Оптимізація елементів технології вирощування павловнії в умовах Правобережного Лісостепу України
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.2026.No1.pp92-100Ключові слова:
павловнія, біомаса, асиміляційна поверхня, фотосинтетична активність, гербіциди, низькотемпературний стрес, енергетична ефективністьАнотація
Мета. Обґрунтувати ефективні елементи технології вирощування павловнії другого року вегетації шляхом оцінювання впливу систем захисту від бур’янів і низькотемпературного стресу на ріст рослин, формування асиміляційної поверхні, продуктивність біомаси та енергетичну ефективність. Методи. Дослідження проводили у 2023–2025 рр. на базі ТОВ «Гров Енерджі» (Київська обл.). Схема досліду включала три фактори: гібриди павловнії (‘Clone In Vitro 112’, ‘Pao Tong Z07’ і ‘Shan Tong’), система захисту від бур’янів (контроль; Стомп 330, к.е., 5 л/га; Стомп 330, к.е., 5 л/га + Тарга Супер, к.е., 2,0 л/га) та заходи захисту від низьких температур (контроль; осіння обробка ХАРВЕСТ, 5 л/га після опадання понад 40% листя; осіння обробка ХАРВЕСТ, 5 л/га + весняна обробка ХАР-ВЕСТ, 1 л/га після танення снігу за температури +5 °С; осіння обробка ХАРВЕСТ, 5 л/га + позакореневе підживлення НОВОФЕРТ Ягода за 5–6 діб до можливих заморозків у нормі 10 г/рослину або 6,5 л/га). Визначали динаміку росту рослин, параметри листкового апарату, вміст хлорофілу, урожайність сирої та сухої біомаси, збір енергії й коефіцієнт енергетичної ефективності. Результати. Установлено істотний вплив досліджуваних факторів на ріст і продуктивність павловнії. У варіантах без гербіцидного захисту висота рослин наприкінці вегетації становила лише 1,68–1,84 м, а середньодобовий приріст – 0,99–1,10 см/добу. Застосування системи Стомп 330 + Тарга Супер підвищувало кінцеву висоту рослин до 3,46–3,82 м і середньодобовий приріст до 1,97–2,16 см/добу. Найефективніша схема антистресового захисту – ХАРВЕСТ восени + НОВОФЕРТ Ягода перед заморозками – забезпечувала збільшення кількості листків до 54–61 шт./рослину, площі листкової поверхні до 3,67–4,42 м² та вмісту хлорофілу до 43,1–45,6 SPAD-од. Найвищу врожайність біомаси отримано за комплексного поєднання Стомп 330 + Тарга Супер × ХАРВЕСТ + НОВОФЕРТ: сира біомаса становила 25,6–29,1 т/га, суха – 9,34–10,83 т/га, збір енергії – 168,1–194,9 ГДж/га, коефіцієнт енергетичної ефективності – 2,69–3,02. Найвищі показники росту, фотосинтетичної активності та продуктивності сформував гібрид ‘Shan Tong’. Висновки. Для умов Правобережного Лісостепу України ефективність вирощування павловнії другого року вегетації визначається комплексним поєднанням контролювання бур’янів і захисту рослин від низькотемпературного стресу. Найрезультативнішою виявилася система Стомп 330 + Тарга Супер у поєднанні з осіннім застосуванням ХАРВЕСТ і позакореневим підживленням НОВОФЕРТ Ягода. Найбільш адаптивним і продуктивним серед досліджуваних гібридів був ‘Shan Tong’.
Посилання
García-Morote, F., López-Serrano, F., Martínez-García, E., Andrés-Abellán, M., Dadi, T., Candel, D., Rubio, E., & Lucas-Borja, M. (2014). Stem biomass production of Paulownia elongata × P. fortunei under low irrigation in a semi-arid environment. Forests, 5(10), 2505–2520. https://doi.org/10.3390/f5102505
Jakubowski, M. (2022). Cultivation potential and uses of paulownia wood: A review. Forests, 13(5), Article 668. https://doi.org/10.3390/f13050668
Kadlec, J., Novosadová, K., & Pokorný, R. (2021). Preliminary results from a plantation of semi-arid hybrid of Paulownia ‘Clone In Vitro 112’® under conditions of the Czech Republic from the first two years. Baltic Forestry, 27(1), Article 477. https://doi.org/10.46490/BF477
Kadlec, J., Novosadová, K., & Pokorný, R. (2022). Impact of different pruning practices on height growth of Paulownia Clon in Vitro 112®. Forests, 13(2), Article 317. https://doi.org/10.3390/f13020317
Kadlec, J., Novosadová, K., Kománek, M., & Pokorný, R. (2023). Testing the production potential of Paulownia Clon In Vitro 112® in the Czech Republic. Forests, 14(8), Article 1526. https://doi.org/10.3390/f14081526
Katiyar, N., Ramadoss, N., Gupta, D., Pakala, S. B., Cooper, K., & Basu, C. (2021). Transcriptomic profiling of Paulownia elongata in response to heat stress. Plant Gene, 28, Article 100330. https://doi.org/10.1016/j.plgene.2021.100330
Testa, R., Schifani, G., Rizzo, G., & Migliore, G. (2022). Assessing the economic profitability of Paulownia as a biomass crop in Southern Mediterranean area. Journal of Cleaner Production, 336, Article 130426. https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2022.130426
Moreno, J. L., Bastida, F., Ondoño, S., García, C., Andrés-Abellán, M., & López-Serrano, F. R. (2017). Agro-forestry management of Paulownia plantations and their impact on soil biological quality: The effects of fertilization and irrigation treatments. Applied Soil Ecology, 117–118, 46–56. https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2017.05.001
Lucas-Borja, M. E., Wic-Baena, C., Moreno, J. L., Dadi, T., García, C., & Andrés-Abellán, M. (2011). Microbial activity in soils under fast-growing Paulownia (Paulownia elongata × fortunei) plantations in Mediterranean areas. Applied Soil Ecology, 51, 42–51. https://doi.org/10.1016/j.apsoil.2011.08.011
Njakou Djomo, S., Ac, A., Zenone, T., De Groote, T., Bergante, S., Facciotto, G., Sixto, H., Ciria Ciria, P., Weger, J., & Ceulemans, R. (2015). Energy performances of intensive and extensive short rotation cropping systems for woody biomass production in the EU. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 41, 845–854. https://doi.org/10.1016/j.rser.2014.08.058
Rodrigues, A. M., Costa, M. M. G., & Nunes, L. J. R. (2021). Short rotation woody coppices for biomass production: An integrated analysis of the potential as an energy alternative. Current Sustainable/Renewable Energy Reports, 8, 70–89. https://doi.org/10.1007/s40518-020-00171-3
Griffiths, N. A., Rau, B. M., Vaché, K. B., Starr, G., Bitew, M. M., Aubrey, D. P., Martin, J. A., Benton, E., & Jackson, C. R. (2019). Environmental effects of short-rotation woody crops for bioenergy: What is and isn’t known. GCB Bioenergy, 11(4), 554–572. https://doi.org/10.1111/gcbb.12536
Liu, C., Liu, Y., Lu, Y., Liao, Y., Nie, J., Yuan, X., & Chen, F. (2019). Use of a leaf chlorophyll content index to improve the prediction of above-ground biomass and productivity. PeerJ, 6, Article e6240. https://doi.org/10.7717/peerj.6240
Shulner, I., Lati, R. N., Eizenberg, H., Asaf, E., Saadi, I., Laor, Y., Bar-Tal, A., & Kissinger, M. (2025). Implementing a life cycle assessment (LCA) to evaluate organic farming weed control and fertilizers environmental implications. Science of The Total Environment, 995, Article 180114. https://doi.org/10.1016/j.scitotenv.2025.180114
Makukh, Ya. P., Remeniuk, S. O., Riznyk, V. M., & Moshkivska, S. V. (2022). The influence of weeds on the growth and development of paulownia. Bioenergy, 1–2, 45–47. https://doi.org/10.47414/be.1-2.2022.271358 [In Ukrainian]
Remeniuk, S. O., & Makukh, D. Ya. (2025). Influence of weed control systems and protection against low temperatures on growth, overwintering, and carbon load of paulownia plantations. Bioenergy, 2, 67–73. https://doi.org/10.47414/be.2025.No2.pp67-73 [In Ukrainian]
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2 [In Ukrainian]
Roik, M. V., & Hizbullin, N. H. (Eds.). (2014). Methods of research in sugar beet growing. FOP Korzun D. Yu. [In Ukrainian]
Trybel, S. O. (Ed.). (2001). Methods of testing and applying pesticides (pp. 174–175). Svit. https://doi.org/10.36495/metodiki-Trybel.2001 [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Д. Я. Макух
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Біоенергетика" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
