Особливості функціонування фотосинтетичного апарату гібридів кукурудзи залежно від гербіцидного захисту та позакореневого удобрення
DOI:
https://doi.org/10.47414/be.2026.No1.pp101-108Ключові слова:
кукурудза, гібриди, фотосинтетичний апарат, площа листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чиста продуктивність фотосинтезу, гербіцидний захист, позакореневе удобрення, урожайність зернаАнотація
Мета. Установити особливості формування та функціонування фотосинтетичного апарату середньоранніх гібридів кукурудзи залежно від системи гербіцидного захисту та позакореневого удобрення, а також оцінити їх вплив на продукційні процеси й формування врожайності зерна в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили у 2023–2025 рр. у ТОВ «Світанок Плюс» (Київська обл.) на сірих лісових опідзолених середньосуглинкових ґрунтах. Схема досліду включала три гібриди кукурудзи (‘ДБ Хотин’, ‘ДМ Стікер’, ‘KWS Рабато’), чотири варіанти гербіцидного захисту (контроль без гербіцидів; контроль без бур’янів; Лаудіс + Меро; Стеллар Плюс) та три варіанти позакореневого удобрення (без удобрення; Райкат Фінал; Текамін Брікс + EGROW). Визначали площу листкової поверхні, фотосинтетичний потенціал, чисту продуктивність фотосинтезу та врожайність зерна. Результати. Установлено істотний вплив гербіцидного захисту та позакореневого удобрення на формування фотосинтетичного апарату кукурудзи. Найнижчі показники площі листкової поверхні формувалися на контролі без гербіцидів – 10,5–18,4 тис. м²/га, що супроводжувалося зниженням фотосинтетичного потенціалу до 0,57–1,03 млн м²×діб/га та чистої продуктивності фотосинтезу до 6,62–8,55 г/м² за добу. Ефективне пригнічення бур’янів у варіантах із застосуванням гербіцидів Лаудіс + Меро та Стеллар Плюс забезпечувало істотне збільшення площі листкової поверхні до 45,6–52,2 тис. м²/га та підвищення фотосинтетичної активності рослин. Найвищі значення показників отримано у варіанті без бур’янів, де площа листкової поверхні досягала 48,0–54,0 тис. м²/га, фотосинтетичний потенціал – 2,50–3,08 млн м²×діб/га, а чиста продуктивність фотосинтезу – 17,15–18,24 г/м² за добу. Позакореневе удобрення позитивно впливало на функціонування листкового апарату, причому найефективнішою була комбінація Текамін Брікс + EGROW. Найвищу врожайність зерна серед варіантів із гербіцидним захистом сформував гібрид ‘ДМ Стікер’ за застосування Стеллар Плюс + Текамін Брікс + EGROW – 10,91 т/га. Висновки. Формування та функціонування фотосинтетичного апарату кукурудзи значною мірою залежали від рівня гербіцидного захисту, позакореневого удобрення та біологічних особливостей гібридів. Застосування гербіцидів істотно підвищувало фотосинтетичну активність рослин і продуктивність посівів порівняно з варіантами без контролювання бур’янів. Найефективнішою технологічною моделлю виявилося поєднання гібрида ‘ДМ Стікер’, гербіциду Стеллар Плюс і позакореневого удобрення Текамін Брікс + EGROW, що забезпечувало найкращі показники фотосинтетичного потенціалу та реалізацію продуктивного потенціалу кукурудзи.
Посилання
Evans, S. P., Knezevic, S. Z., Lindquist, J. L., & Shapiro, C. A. (2003). Influence of nitrogen and duration of weed interference on corn growth and development. Weed Science, 51(4), 546–556. https://doi.org/10.1614/0043-1745(2003)051[0546:IONADO]2.0.CO;2
Dayan, F. E. (2019). Current status and future prospects in herbicide discovery. Plants, 8(9), Article 341. https://doi.org/10.3390/plants8090341
Williams, M. M., & Pataky, J. K. (2008). Genetic basis of sensitivity in sweet corn to tembotrione. Weed Science, 56(3), 364–370. https://doi.org/10.1614/WS-07-149.1
Chhokar, R., Gill, S., Sharma, R., & Singh, G. (2020). Tank-mix application of p-hydroxyphenylpyruvate dioxygenase (HPPD) inhibiting herbicide (mesotrione, tembotrione or topramezone) with atrazine improves weed control in maize (Zea mays L.). Journal of Research in Weed Science, 3(4), 556–581. https://doi.org/10.26655/jrweedsci.2020.4.9
Brankov, M., Simić, M., Dolijanović, Ž., Rajković, M., Mandić, V., & Dragičević, V. (2020). The response of maize lines to foliar fertilizing. Agriculture, 10(9), Article 365. https://doi.org/10.3390/agriculture10090365
Brankov, M., Simić, M., Dolijanović, Ž., Rajković, M., Mandić, V., & Dragičević, V. (2020). Integrated effects of herbicides and foliar fertilizer on corn inbred line. Chilean Journal of Agricultural Research, 80(1), 50–60. https://doi.org/10.4067/S0718-58392020000100050
Sobiech, Ł., Grzanka, M., Idziak, R., & Blecharczyk, A. (2025). The effect of post-emergence application of biostimulants and soil amendments in maize cultivation on the growth and yield of plants. Plants, 14(9), Article 1274. https://doi.org/10.3390/plants14091274
Prysiazhniuk, O. I., Klymovych, N. M., Polunina, O. V., Yevchuk, Ya. V., Tretiakova, S. O., Kononenko, L. M., Voitovska, V. I., & Mykhailovyn, Yu. M. (2021). Methodology and organization of scientific research in agriculture and food technologies. Nilan-LTD. https://doi.org/10.47414/978-966-924-927-2
Roik, M. V., & Hizbullin, N. H. (Eds.). (2014). Methods of research in beet growing. FOP Korzun D. Yu. [In Ukrainian]
Trybel, S. O. (Ed.). (2001). Methods of testing and applying pesticides (pp. 174–175). Svit. https://doi.org/10.36495/metodiki-Trybel.2001 [In Ukrainian]
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Д. М. Козаченко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License.
"Біоенергетика" дотримується авторських прав та дозволів CREATIVE COMMONS для журналів із відкритим доступом.
Автори, які публікуються в цьому журналі, погоджуються з такими умовами:
- автори лишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 International License, яка дає змогу іншим особам вільно поширювати опубліковане дослідження з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи в цьому журналі;
- автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи такою, якою її було опубліковано цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи в цьому журналі.
